Основи внутрішньо-фірмового управління нововведеннями стратегія і структура

Жвавий розвиток капіталістичного виробництва в 50-60-і роки закономірно змінився періодом нестійкого і млявого зростання, почастішання і загострення циклічних до структурних криз. Імпульси, породжені відкладеним за роки війни попитом, експлуатацією початкових досягнень науково-технічної революції і післявоєнним розвитком державно-монополістичного регулювання врешті-решт слабшали. У 70-80-е роки умови функціонування капіталу істотно змінилися. У тому або іншому ступені, але кожна з розвинених капіталістичних країн зіткнулася з такими безпрецедентними обставинами відтворення якось: різке збільшення масштабів виробництва за рахунок залучення все більшої маси ресурсів, вимагаючи якісно нових підходів до визначення цілей і характеру економічного зростання, способів його здійснення; вичерпання цілого ряду технологій, що кореняться, взагалі-то, в досягненнях першої промислової революції; одночасне з цим наростання потоку нових науково-технічних ідей, реалізація яких очевидно стримується технологічними умовами виробництва і споживання, що склалися до сьогоднішнього дня, відповідними їм механізмами регулювання; ускладнення зв'язків науки і виробництва як наслідок процесів, що йдуть в них, розділення і кооперації праці, припускаючи не тільки у принципі, але і в деталях іншу організацію всього процесу управління науково-технічним прогресом.

Увага дослідників знов зосередилася на проблемі нововведень, її характерних рисах і сферах. Зараз для капіталу нововведення представляються могутнім засобом пожвавлення господарської діяльності в давно освоєних областях і експансії на нових напрямах, забезпечення соціальної стабільності і політичного панування. Повністю зберегли актуальність приведені К. Марксом слова про те, що "капітал, примусивши науку служити собі, постійно примушує бунтівні руки праці до покірності".

Різноманіття і взаємозв'язана названих устремлінь примушує теоретиків і практиків капіталістичного виробництва шукати шляху не просто кількісного зростання інноваційної діяльності, але і добиватися її якісного вдосконалення, виробляти адекватні методи організації і управління, покликані забезпечити постійно відтворну єдність науки і техніки, виробництва, споживання (задоволення потреб).

Ці пошуки і вибрали автори об'єктом дослідження на рівні фірми, виходячи з того, по-перше, що крупні (американські, перш за все) концерни, взагалі-то, зберігають лідерство в найсучасніших, наукоємних виробництвах тощо, по-друге, що управлінський досвід цих концернів у області концентрації досліджень і розробок, уміємо пристосуватися до ринку, організації досить чіткого внутрішньофірмового механізму передачі технологи, стеження за "проходженням" ідеї і т.п. представляє безперечний інтерес для науково-виробничих об'єднань.

Пропонована читачу роботі є тематичною збіркою статті, заснованої на єдиному підході і пронизаної одним задумом. У центрі аналізу знаходяться два блоки питань: особливості інноваційного процесу і конкретні управлінські дії по його вдосконаленню.

Так, в першому блоці (ст.1,2) на основі аналізу новітніх даних теорії і практики нововведень аналізуються інноваційні стратегії в тісному зв'язку із загальною економічною політикою корпорації і відповідні організаційні структури, що дозволяють в цілях реалізації цих стратегій задіювати всі підрозділи і служби фірми. Тут же спеціально розглядається, по суті справи, ключова проблема процесу нововведень - міжфункціональні взаємодії підрозділів і служб усередині етапів процесу і між ними.

У другому блоці (ст.3,4,5) аналізуються найважливіші конкретні функції управління нововведеннями. Зокрема, йдеться про сучасні особливості планування (визначення реалістичних його горизонтів, загальних принципів генерації в розподіли ресурсів фірми, використовування спеціальних методів); фінансового регулювання (критерії і чинники оцінки інноваційних програм, конкретні форми розподілу ресурсів); організація роботи і стимулювання працівників, направлених на безперебійність процесу нововведень і активізацію індивідуальної в колективній інноваційної ініціативи всього персоналу фірми.

О

снови внутрішньо-фірмового управління нововведеннями: стратегія і структура

Процес нововведень в сучасній крупній корпорація охоплює практично всі сторони її виробничо-господарської діяльності, він перестає бути прерогативою лише науково-дослідних, технічних і маркетингових підрозділів. Проблема управління інноваційною діяльністю розглядається в теорії і практиці буржуазного менеджменту як найважливіша задача цільового комплексного управління всією діяльністю промислової фірми. Перед управлінням встає, таким чином, необхідність певної перебудови систем, що традиційно склалися, і методів управління, організаційних структур і т.п.


    Інші статті по менеджменту

    Антикризове управління бізнесом
    У сучасній літературі ще не склалося загальновизнаного уявлення про кризи в розвитку соціально-економічної системи. Існував погляд, що кризи є характерною рисою капіталістичного способу ...

    Аналіз та прогнозування ринку праці
    Специфіка ринку праці визначається особливістю того товару, який на ньому представлений. Праця невіддільна від людини, вона є формою життєдіяльності особи тому не може бути об’єктом купівлі-прод ...

    Основи сучасних систем мотивації персоналу підприємств харчування
    Якість роботи, що виконується визначається не тільки здібностями персоналу, але й мотивацією працівника застосовувати свої здібності та розкривати свій потенціал. Досліджень про поведінку працівників ...

    Розділи