Управління ризиками

Істотно зменшити ризик реально за рахунок кваліфікованої роботи по прогнозуванню і внутрішньофірмовому плануванню, самострахуванню і страхуванню, передачі частини ризику іншим особам або організаціям шляхом хеджування, ф'ючерсних операцій, випуску опціонів. Все більш поширеним способом зменшення ризику є хеджування - створення стрічних валютних, комерційних, кредитних і інших вимог і зобов'язань. Хеджування широко використовується фірмами, що спеціалізуються на обробці сировини, з метою страхування прогнозованого рівня доходів шляхом передачі ризику іншій стороні. Хеджування - ділова схема, що дозволяє виключити або обмежити ризик.

Застосовуються і інші способи зниження ризику. Так, при дорогих наукоємних розробках практикується переклад частини фінансового ризику на інші компанії - так звані венчурні, або ризикові, які у разі невдачі всього проекту беруть на себе частину втрат. Проте кращий спосіб зниження ризику - грамотний вибір інвестиційного рішення. У принципі, якщо в інвестиційному проекті доходи перевищують витрати, то вкладення засобів доцільне. Тоді з ряду альтернативних варіантів інвестиційного рішення потрібно вибирати найрентабельніший варіант. Треба визначити ефективність інвестицій з урахуванням терміну окупності, ступеня ризику, очікуваних темпів інфляції, перспектив оподаткування. Серед найдоступніших способів використовування грошей - зберігання їх в банку, за що власник суми одержує відсоток. Звідси правило: інвестувати засоби у виробництво, в цінні папери і т.п. має сенс тоді, коли від цього реально одержати велику чисту, тобто за вирахуванням податків, прибуток, ніж від зберігання грошей в банку.

Арсенал методів формування портфеля достатньо великий, але звичайно базується це на наступних принципах:

По-перше, успіх інвестицій в основному залежить від правильного розподілу засобів по типах активів. Проведені експерименти показали, що прибуток визначається на 94% вибором типу використовуваних інвестиційних інструментів (акції крупних компаній, короткострокові казначейські векселі, довгострокові облігації і ін.); на 4% вибором конкретних цінних паперів заданого типу; на 2% оцінкою моменту закупівлі цінних паперів.

По-друге, ризик інвестицій в певний тип цінних паперів визначається вірогідністю відхилення прибутку від очікуваного значення. Прогнозоване значення прибутку можна визначити на основі обробки статистичних даних про динаміку прибутку від інвестицій в ці папери у минулому, а ризик - як середньоквадратичне відхилення від очікуваного прибутку.

По-третє, загальна прибутковість і ризик інвестиційного портфеля можуть мінятися шляхом варіювання його структурою. Існують різні програми, що дозволяють конструювати бажану пропорцію активів різних типів, наприклад, що мінімізують ризик при заданому рівні очікуваного прибутку або прибуток, що максимізує, при фіксованому рівні ризику і ін.

По-четверте, всі оцінки, використовувані при складанні інвестиційного портфеля, носять вірогідний характер. Конструювання портфеля можливе лише за наявності ряду чинників: ринку цінних паперів, певного періоду його функціонування, що сформувався, статистики ринку і ін.

Формування інвестиційного портфеля здійснюється і у декілька етапів: формулювання цілей його створення і визначення їх пріоритетності (зокрема, що важливіше - регулярне отримання дивідендів або зростання вартості активів), завдання рівнів ризику, мінімального прибутку, відхилення від очікуваного прибутку і т.п.; вибір фінансової компанії (це може бути вітчизняна або зарубіжна фірма; при ухваленні рішення можна використовувати ряд критеріїв: репутація фірми, її доступність, види пропонованих фірмою портфелів, їх прибутковість, види використовуваних інвестиційних інструментів і т.п.); вибір банку, який вестиме інвестиційний рахунок.

Менеджеру важливо вибирати цінні папери залежно від їх ризикового ступеня. При цьому потрібно враховувати наступні ризики: капітальний ризик - загальний ризик на всі вкладення в цінні папери, ризик того, що не зможе їх повернути, не понісши втрат. Аналіз капітального ризику зводиться до оцінки того, чи варто взагалі мати справу з портфелем цінних паперів, чи не краще вкласти засобу в інші форми активів, наприклад, прямі інвестиції, нерухомість, іноземну валюту і т.п. Селективний ризик - ризик неправильного вибору цінних паперів при формуванні портфеля для інвестування порівняно з іншими видами паперів. Це ризик, пов'язаний з точною оцінкою інвестиційних якостей цінних паперів. Часовий ризик - ризик покупки або продажі цінного паперу в невдалий час, що спричиняє за собою втрати. Наприклад, в Росії, коли ще тільки створювалися чекові інвестиційні фонди, емітенти, які встигли потрапити в цю хвилю або трохи випередити її, забезпечили успішне розповсюдження своїх акцій. Ті ж, хто спізнився, випробовують значні утруднення в реалізації своїх паперів. Ризик законодавчих змін - ризик, який може приводити, наприклад, до необхідності перереєстрації випуску цінних паперів, зміни умов або замін випусків, що викликає істотні додаткові витрати і втрати для емітента і інвестора. Емісія цінних паперів може виявитися недійсною, можлива несприятлива зміна правового статусу посередників по операціях з цінними паперами і т.п. Ризик ліквідності - ризик, пов'язаний з можливістю втрат при реалізації цінного паперу через зміну оцінки її якості. Наприклад, цінні папери бірж, багатьох банків і акціонерних суспільств, придбані восени 1991 року в розпал ажіотажу за цінами в 1,5-2 рази вищі за номінал, через півроку продавалися по істотно нижчим курсам, або взагалі не реалізовувалися, хоча інфляційне зростання за цей час було вельми значне.

Інші статті по менеджменту

Професійна орієнтація, підготовка та перепідготовка незайнятого населення
Одним з важливих напрямів реалізації кадрової політики й формування трудових ресурсів є державне управління вибором професії через систему заходів професійної орієнтації населення. Особл ...

Поняття та класифікація управлінських рішень. Конфлікти в організації
Управлінське рішення – результат вибору суб’єктом управління способу дій, спрямованих на вирішення поставленого завдання в існуючій чи спроектованій формі. Типи управлінських ріше ...

Реєстрація документів
Управлінська діяльність (управління) заснована на наступних процесах: отримання інформації і її обробка; аналіз, підготовка і ухвалення рішень; виконання рішень; облік і контро ...