Закон єдності аналізу і синтезу

Закон єдності аналізу і синтезу полягає в том, що процеси розділення, спеціалізації, диференціація і т.п., з одного боку, доповнюються протилежними процесами — з'єднання, кооперації, інтеграції і т.п., з іншою.

Облік вимог закону, що розглядається, необхідний на всіх етапах розвитку організацій живої і неживої природи, соціальних систем.

Ціль аналізу систем — більш повне пізнання закономірностей їх функціонування при існуючій, заданій структурі. В основі аналізу як способу пізнання лежить така ознака систем, як подільність.

Подільність систем, або їх декомпозиція на елементи — найпростіші частини, очевидна. Кажучи про декомпозицію, важливо мати на увазі той факт, що існує, як правило, більше одного способу розчленовування будь-якої системи. Так, для соціальних організацій економіст, соціолог, психолог знайдуть свої способи декомпозиції, виходячи із специфічних цілей дослідження. У будь-якому випадку використовування аналітичного методу пов'язано з таким поняттям, як «структура організації». Знаючи, що елементами організаційної структури соціальної системи є структура трудових ресурсів, інформаційна структура, функціональна структура, структура формальної і неформальної організації, можна говорити про аналіз даної системи з точок зору вже певних теорій структур. Причому декомпозиція необов'язково повинна бути реальною, вона може бути і концептуальною.

Отже, система — це таке ціле, яке не можна розділити на незалежні частини, оскільки коли система розчленована, вона втрачає свої істотні властивості. Із даної причини — і це головне — система є ціле, яке не можна зрозуміти за допомогою аналізу. Щоб зрозуміти цю поведінку і властивість системи, потрібен не аналіз, а інший метод.

Подібно тому, як аналіз, або розчленовування на частини, був ключовим методом для століття машин, ключовим моментом системного мислення є синтез.

Синтез — це процес об'єднання в єдине ціле частин, властивостей, відносин, виділених за допомогою аналізу. Задача синтезу — спроектувати, побудувати таку структуру системи, при якій найкращим чином будуть реалізовані задані нею функції. Стадія синтезу відноситься до активної системостворюючої діяльності людини, будь-то конструювання технічних систем або розробка оптимальних ієрархічних структур управління соціально-економічними процесами.

Вивчення окремих методологічних і методичних аспектів аналізу і синтезу як самостійних способів пізнання приводить до думки про обмежений характер кожного з них по окремості. Дійсно: якщо ми використовуємо аналітичний метод, то розчленовуємо ціле як продукт синтезу, що відбувся в будь-якій з попередніх аналізу моментів часу; якщо здійснюємо синтез, то маємо як матеріал окремі частини. Саме тому аналіз та синтез треба розглядати разом.


Інші статті по менеджменту

Співвідношення форм та методів здійснення оплати праці для підприємств різного спрямування
На сьогоднішній день наша держава знаходиться в процесі динамічного розвитку соціально-економічних відносин. З кожним роком економіка країни зміцнюється, зростає ВВП, поступово підвищує ...

Методичні вказівки до оформлення звіту з науково-дослідної роботи студентів
У змінах соціальних систем останньої чверті XX – початку XXI століття особливе місце займає перехід до нової системи суспільних відносин, заснованої на цінності кожної людини. Суспільств ...

Управління проектами
Задачами межцехового оперативного планирования являются: • определение исходных данных для расчета заданий; • составление месячных заданий и календарных планов производства для ...

Розділи