Суть і поняття мотивування та його особливості

Слід зазначити,що протягом існують вже достатньо сформовані та обґрунтовані теорії мотивування, покладені в основу прикладних механізмів мотивування працівників. Їх поділяють на дві групи: теорії, які відображають зміст потреб(змістові), і теорії, які відображають процес винагородження( процесійні ). Змістові та процесійні теорії доповнюють одна одну.

Теорії, які відображають зміст потреб

, ці теорії сконцентрували свою увагу на аналізі потреб людини,пріоритетності їх мотивуючої дії. У теорії М. Туган-Барановського виділено 5 їх груп:

ü Фізіологічні;

ü Статеві;

ü Симптоматичні інстинкти і потреби;

ü Альтруїстичні;

ü Практичні.

«Мотиви і інтереси негосподарського роду,- писав М. Туган-Барановський,- мали особливо великий вплив на розвиток господарства Всупереч Енгельсу люди часто віддавали перевагу корисному». Особливого значення у розвитку економіки він надавав раціональним почуттям, національній незалежності, моральним і релігійним поглядам.[3]

Теорія А. Маслоу, за якою було сформульовано ієрархію потреб, ґрунтується на біхевіористичній доктрині – вивчені поведінки людей,абстрагуючись від вивчення свідомості, мислення. Науковець виділяє такі групи потреб:

ü Фізіологічні;

ü Безпеки і захищеності;

ü Соціальні;

ü Поваги;

ü Самовираження.

Згідно з теорією потреб Д. Мак-Клелланда при стимулюванні працівників потрібно враховувати вторинні потреби влади, успіху та причетності, оскільки на сучасному етапі розвитку суспільства первині потреби у більшості частини населення вже задоволенні.

За теорією К. Альдерфера ERG(existence, related-ness, growth) до основних груп потреб, які мотивують поведінку людей, належать:

ü Потреби існування;

ü Потреби зв’язку;

ü Потреби зростання.

Така теорія засвідчує не лише рух від нижчих потреб до вищих, а й у зворотному напрямі, який демонструє посилення мотиваційної дії нижчих потреб за неможливості задоволення потреб вищих рівнів. Наявність прямого та зворотного рухів щодо задоволення потреб створює ширші можливості для стимулювання в організації: за відсутності об’єктивних чи суб’єктивних умов для задоволення зростання в організації працівники можуть зосередитись на якнайповнішому задоволенні потреб зв’язку чи існування.

Теорії, які відображають процес винагородження

, вони акцентують увагу не лише на потребах, а й безпосередньо на процесі стимулювання, визначенні умов за яких процес мотивування буде ефективним.

Теорія очікувань В. Врума ґрунтується на очікувані певної події. На поведінку працівника впливають такі очікування:

ü «затрачені зусилля – очікування певного рівня результатів»;

ü «отримані результати – очікування певної винагороди»;

ü «очікування цінної винагороди,здатної задовольнити потреби».

Теорія морального стимулювання орієнтується на задоволення потреб вищого порядку( визнання,поваги тощо ), використання моральних стимулів(грамоти, медалі, звання ). Найбільша зацікавленість працівників у досягненні високої результативності з’являється , коли моральне стимулювання вдало доповнюється матеріальним. Таким чином теорія матеріального стимулювання передбачає формування і використання матеріальних стимулів, розподіл заробітної плати відповідно до дії закону розподілу кількістю і якістю праці. Базується на використанні матеріальних стимулів(форми і системи оплати праці, премії, надбавки, оплати тощо).

Врахування теорій мотивування в процесі управління підприємствами сприяє вибору дієвих та обґрунтованих стимулів, всебічному моніторингу потреб працівників, покращення умов праці, оптимальному поєднанню зацікавленості персоналу і продуктивності його праці, досягнення організаційних цілей на усіх рівнях.

Засоби поліпшення мотивації праці

вони об'єднуються в п'ять відносно самостійних напрямків: матеріальне стимулювання, поліпшення якості робочої сили, вдосконалення організації праці, залучення персоналу в процесі управління і не грошове стимулювання. підвищення виробництва праці. На мою думку,стимулювання праці за допомогою підвищення заробітної плати є звичайно добре, але постійне підвищення зарплатні не є раціональним, тому можна прислухатися до потреб тих споживачів, зв'язаних з потребою у творчості, досягненні успіхів . Також ефективним є напрям вдосконалення організації праці, що характеризується розширенням робочих функцій, збагаченням праці, застосовування гнучких графіків, поліпшенням умов праці.Для масових робочих професій краще за все використовувати виробничу ротацію,яка припускає чергування видів роботи і виробничих операцій, коли працівника протязі усього дня періодично обмінюються місцями, що характерно переважно для бригадної форми організації праці.

Інші статті по менеджменту

Управління корпоративною власністю підприємства
Актуальність теми. В основі ринкового регулювання економіки в усіх промислово розвинених країнах лежить управління корпоративною власністю. Саме право власності використовується для прям ...

Удосконалення існуючих та розробка нових форм мотивації праці
Предметом дослідження є система мотивації персоналу на підприємстві ТОВ СРЗ. "Мотивація персоналу" є багатофункціональною інформаційною системою, що забезпечує сучасний рівень організації м ...

SWOT-аналіз діяльності ЗАТ Рівне-Борошно
Сьогодні компанії працюють в умовах великої невизначеності. Їм доводиться розв’язувати багато складних проблем. Вони мають конкурувати не лише з вітчизняними компаніями та з іноземними, ...