Методи управління підприємством

Різновидом розпорядчого впливу є розпорядження, що деталізує конкретні шляхи і способи вирішення ок­ремих завдань у масштабах окремо взятих служб та підрозділів. Розпорядження може бути видане лінійним чи функціональним керівником у межах його повнова­жень.

Специфічною формою розпорядчого впливу є дирек­тива,, що являє собою рішення про цілі перспективного розвитку окремих структурних підрозділів, підприємств, організацій, господарських систем та галузей. Директи­ви визначають загальну мету господарювання, розрахо­вану на тривалий період і яка потребує якісної зміни способів і методів роботи. Реалізація директив пов'яза­на з виданням наказів, розпоряджень, постанов і вка­зівок для вирішення проміжних завдань.

В управлінні також широко застосовується резолю­ція, яка являє собою конкретну вказівку виконавцю що­до здійснення тих чи інших дій, передбачених відповідним документом. Резолюція накладається керівником у ліво­му верхньому куті документа під кутом до його тексту.

Таким чином, розпорядчий вплив реалізується в різ­номанітних формах. Різноманітність цих форм дає змогу успішно підтримувати стійкість системи управління від­повідно до характеру проблем, що виникають, і усувати відхилення від заданої програми в організаційній сис­темі підприємств та організацій.

Одним з найважливіших практичних питань управ­ління є ефективність використання розпорядчих методів управління. Визначити її можна, зіставляючи те, що бу­ло передбачено наказами, постановами, розпоряджен­нями та іншими формами розпорядчого впливу, з тим, що було фактично досягнуто при реалізації їх. Ефектив­ність письмових розпоряджень (наказів) зумовлюється їх кількістю, ступенем обгрунтованості, проявом твор­чості та ініціативи з боку виконавців, рівнем виконав­чої дисципліни.

Практикою управління соціально-економічними сис­темами виявлена така залежність: чим вище рівень (якість) організації праці, виробництва та управління, тим менше видається письмових розпоряджень. Велика кількість розпоряджень послаблює їхній вплив, перетво­рюючи у формальні акти, збільшує обсяг роботи управ­лінського апарату.

Слід зазначити, що чим більше письмових вказівок видається, тим більша вірогідність появи непогоджених заходів, строків, порушень принципу матеріальної та часової забезпеченості розпоряджень.

Обгрунтованість розпоряджень і вказівок потрібно насамперед розглядати юридичне: тобто під кутом зору відповідності змісту їх правовим нормам. Разом з пра­вовою обгрунтованістю вказівок розрізняють ресурсну обгрунтованість їх, тобто наявність чи надання матері­альних, трудових, фінансових та часових ресурсів для виконання цих вказівок і розпоряджень. Використовуючи розпорядчі методи управління, су­часний менеджер повинен чітко і грамотно ставити зав­дання, компетентне аналізувати та ефективно контро­лювати хід реалізації їх, проводити інструктивну та роз'яс­нювальну роботу, налагоджувати та підтримувати вико­навчу дисципліну.

Під виконавчою дисципліною розуміють вміле вико­нання наказів, розпоряджень, вказівок керівника, яке забезпечується кваліфікацією, досвідом, творчістю та ініціативою виконавців.

Для налагодження високої виконавчої дисципліни потрібні:

чітко встановлені строки виконання завдань та захо­дів, що містяться в постановах, розпорядженнях, нака­зах, і сувора перевірка додержання їх;

персональна відповідальність виконавців за виконан­ня завдань та заходів;

встановлення заохочень виконавцям за своєчасне та дострокове виконання завдань та проведення заходів.

Фахівці вважають, що в разі недодержання зазначе­них умов, відсутності дієвого контролю за виконанням розпоряджень, своєчасно виконуються лише 50—55 % загальної кількості їх.

Розглянуті вище особливості розпорядчої діяльності менеджера стосуються письмової форми розпоряджень. Разом з нею, як уже було зазначено, широко використо­вуються усні розпорядження як своєрідний засіб кому­нікації в системі управління, відносин «керівник — під­леглий».

Відносно використання усних розпоряджень наведе­мо деякі рекомендації, перевірені практикою:

віддавати усне розпорядження потрібно ясною, зро­зумілою мовою, щоб не ставити виконавця у скрутне ста­новище: або він виконає розпорядження так, як зрозу­мів, або прийде до керівника за уточненнями;

Інші статті по менеджменту

Методи ситуаційного аналізу в прийнятті управлінських рішень
Аналіз і прийняття управлінських рішень в умовах визначеності. Це найпростіший випадок. Відома кількість можливих ситуацій (варіантів) і їх закінчення. Імовірність кожної події дорівнює одиниці. Потр ...

Swot-аналіз бюджетної установи
З переходом України до ринкових відносин в її житті з’явилися нові реалії, які не можуть не впливати як на бюджетний процес, бюджетну політику, так і в цілому на бухгалтерський облік, щ ...

Прийняття управлінських рішень в умовах ризику на прикладі діяльності Колективного господарства Чернечеслобідське
В умовах ринкових відносин, при наявності конкуренції і виникненні часом непередбачених ситуацій, господарська, виробнича чи комерційна діяльність неможлива без ризиків. Однак і відсутн ...