Стратегічне управління

Назва

підходу

Час

виникнення

Характеристики методів розробки стратегій

Критичні зауваження

Школа дизайну

1960-ті

роки

Процес формування стратегії як процес осмислення намірів

-Нехтування можливості навчання інструментарію стратегічного управління; -структура розробляється після стратегії (стратегії не розрізняються);

-втрата гнучкості реакції на зміни; » відрив процесу мислення від практичної діяльності

Школа планування

1970-ті роки

Процес формування стратегії як формальний процес

-Домінуюча ідея контрольованою, стабільності середовища;

-спроба прилаштування середовища до своїх потреб формальними інструментами;

-нехтування людського фактора;

-бюрократизація процедур розробки та реалізації стратегій

Школа позиціювання

1980-ті

роки

Процес формування стратегії як аналітичний процес

-Орієнтація на переважно кількісні оцінки, розрахунки «ринкових показників»;

-звужування підходу щодо розробки стратегій (зосередження на певному сегменті ринку);

-визначення стратегії як жорсткого курсу поводження організації на ринку;

-орієнтація на шаблонне поводження, визначене стандартними висновками щодо реалізації ринкових стратегій

Школа підприємництва

1990-ті роки

Процес формування стратегії як процес передбачення

-Зведення стратегії до процесу впровадження поглядів (інтуїції) людини-підприємця;

-істотний вплив особистих якостей підприємця на зміст стратегії;

-домінування «культури залежності» та підпорядкування їй працівників під час виконання стратегій;

-нехтування формальними процедурами розробки та реалізації стратегій

Когнітивна школа

Те саме

Процес формування стратегії як ментальний процес

-Домінування індивідуального підходу над колективним;

-деякий розрив між процесом розробки (усвідомлення, розуміння) та виконання стратегій;

-надвисоке значення факторів, що вплітають на процес мислення;

-залежність змісту стратегій від особистих якостей розробників

Школа навчання

_« —

Процес формування стратегії як процес розвитку

• Акцент на децентралізоване самонавчання кожного організаційного елемента системи;

• провідна ідея: стратегії виникають як результат самонавчання, тому формальні процедури розробки стратегій не потрібні;

• стратегічний «дрейф» за подіями;

• можливості не отримати стратегії, взагалі або отримати необгрунтовані стратегії;

• великі витрати часу, грошей за сумнівних результатів

Школа влади

— « —

Процес формування стратегії як процес ведення переговорів

* Розробка стратегії не обмежується використанням влади у процесі ведення переговорів;

* надвисока роль альянсів, на які орієнтуються виші рівні управлінської ієрархії;

♦ можливість блокування стратегічних змін окремими зацікавленими групами;

• намагання всі (навіть взаємовиключні) ідеї стратегічного розвитку урахувати у стратегії, неможливість досягти критеріїв ефективності

Школа

культури

— « —

Процес формування стратегії як колективний процес

-Концептуальна невизначеність, декларативність;

-домінування ідей підтримки «статус-кво», спрямованість на інтереси персоналу, визнання опору змінам як свого невід'ємного права;

-будь-яка стратегічна перевага тлумачиться як організаційна унікальність; « специфічне використання «теорії ресурсної бази»

Школа зовнішнього середовища

_«_

Процес формування стратегії як реактивний процес

-Імператив зовнішнього середовища під час розробки стратегій;

-нехтування інтересів підприємства як організаційної цілісності;

-домінування абстрактних, розпливчастих стратегій:

-можливості запізнення з реакціями в разі використання складних методів аналізу та прогнозування розвитку середовища

Школа конфігурації

1990-ті

роки

Процес формування стратегії як процес трансформації

-Орієнтація на ідеальні типи організацій та їх складових без урахування специфічних особливостей підприємств та їх оточення;

- переважний тип вибору стратегій: «або-або»;

-нехтування складними взаємозв'язками організацій між собою та оточенням;

- затеоретизованість моделей розвитку