Організаційна структура організації
Рис. Схема дивізіональної організаційної структури
Переваги:
ü оперативна самостійність підрозділів;
ü підвищення якості рішень;
ü внутрішньофірмова конкуренція.
Недоліки:
Ø дублювання функцій управління на рівні підрозділів;
Ø збільшення витрат на управління.
Дивізіональна організаційна структура відповідає умовам динамічного середовища та організаціям із великою кількістю виробництв, життєвий цикл яких відносно тривалий.
Матрична організаційна структура - відповідь на підвищення ступеня динамічності середовища. Високий ступінь адаптації забезпечується тимчасовим характером функціонування структурних одиниць – проектних груп (рис).
Рис. Схема матричної організаційної структури
Переваги:
ü висока адаптивність до змін середовища;
ü ефективні механізми координації.
Недоліки:
Ø обмежена сфера застосування;
Ø конфлікти між функціональними керівниками і керівниками проектів.
Для вибору типу організаційної структури управління використовують такі основні методи:
Метод аналогій – полягає у застосуванні організаційних форм, що виправдали себе в організаціях із схожими організаційними характеристиками (середовищем, стратегією, технологією, розмірами).
Експертно-аналітичний метод – полягає в обстеженні і аналітичному вивченні організації кваліфікованими фахівцями - експертами, які і розробляють відповідну організаційну структуру управління.
Метод структуризації цілей – передбачає розробку системи цілей організації, включаючи їх кількісне та якісне формулювання і наступний аналіз базових організаційних структур з точки зору їх відповідності системі цілей.
Метод організаційного моделювання – базується на розробці різних варіантів можливих організаційних структур для конкретних об’єктів управління з наступним їх порівнянням (співставленням) і оцінкою за певними критеріями. Критеріями ефективності при співставленні різних варіантів організаційних структур слугують можливості щонайповнішого досягнення цілей організації при відносно нижчих витратах на її функціонування.
Організаційна структура - це склад і співпідпорядкованість взаємозалежних ланок керування. Організаційна структура керування складається із сукупності взаємозалежних ланок керування.
Соціальна структура характеризує трудовий колектив за соціальними показниками (стать, вік, професія й кваліфікація, національність, утворення й ін.).
Ланка керування - самостійна частина організаційної структури на певному рівні, що складається з апарата керування й виробничих підрозділів.
Структурний підрозділ - самостійна частина ланки керування (відділ, служба, ділянка), що виконує певні завдання керування на основі положення про структурний підрозділ. Розрізняють функціональні й виробничі підрозділи.
Виробничий структурний підрозділ - не самостійна частина ланки керування, що викопує завдання оперативного керування виробництвом й забезпечення випуску продукції в матеріальній формі (житлові будинки, готові конструкції, перевезені вантажі, вироби).
Функціональний структурний підрозділ є самостійною частиною апарата керування. Що реалізує завдання певної функції керування (наприклад, підготовка виробництва, бухгалтерський облік, економічне планування). Кінцевий результат - управлінські рішення.
Штатна структура визначає склад підрозділів і перелік посад, розміри посадових окладів і фонд заробітної плати.
Принципи побудови організаційної структури
Гнучкість. Характеризує здатність швидкої перебудови відповідно до змін, що відбуваються н персоналі й на виробництві.
Централізація. Укладається в розумній централізації функцій працівників у відділах і службах підприємства з передачею в нижню лапку функції оперативного керування.
Спеціалізація. Забезпечується закріпленням за кожним підрозділом певних функцій керування.
Нормо-керування. Дотримання раціонального числа підлеглих у кожного керівника: вища ланка підприємства - 4-8 чол., середня ланка (функціональні керівники) - від 8-20 чол.; нижня ланка (старші майстри, майстри-бригадири) - від 20-40 чол.
Інші статті по менеджменту
Антикризове управління бізнесом
У сучасній літературі ще не склалося
загальновизнаного уявлення про кризи в розвитку соціально-економічної системи.
Існував погляд, що кризи є характерною рисою капіталістичного способу ...
Критеріі ефективності труда менеджмера
Один
з найважливіших напрямків програми реформ у нашій країні – перебудова систем
управління підприємством. Особливе значення ця проблема набуває на рівні тих
підприємств, місце яких у ринк ...
Аналіз та прогнозування ринку праці
Специфіка ринку праці визначається особливістю того товару, який на ньому представлений. Праця невіддільна від людини, вона є формою життєдіяльності особи тому не може бути об’єктом купівлі-прод ...