Поняття та ознаки іміджу

Відповідно до положень У. Ліппмана соціальні стереотипи - це основний розумовий матеріал, на якому будується суспільна свідомість. У. Ліппман зводив мислення до простих реакцій на зовнішні стимули, роль яких саме й виконують стереотипи: стійкі, емоційно забарвлені, спрощені моделі об'єктивної реальності, що викликають у людини почуття симпатії або антипатії до явища, яке асоціюється з тим чи іншим набутим нею досвідом. Стереотипізація процесу мислення у психологічному плані пов'язана з установкою, що формується в процесі попередньої практики людей, їх діяльності і залежить від накопиченого ними досвіду. Під установкою, що становить психологічне підґрунтя стереотипу, мається на увазі готовність сприймати явище або предмет певним чином, у певному світлі залежно від попереднього досвіду сприйняття [8, с. 141].

Одним словом, стереотипи мають об'єктивну природу і є невід'ємною властивістю психіки людини узагальнювати. Справді, якби людина не володіла даром стереотипізування, узагальнення, спрощення, схематизації оточуючої дійсності, вона не змогла б швидко орієнтуватися в безперервно зростаючому потоці інформації, яка постійно ускладнюється та дедалі більше диференціюється. Цю можливість забезпечує здатність головного мозку людини виробляти узагальнені уявлення про явища і факти, що формуються на основі попередніх знань людини, а також нової інформації, що до неї надходить.

Щоб бути зрозумілими та доступними для всіх (для переважної більшості або спеціально виділеної частини громадськості), стереотипи (а ними можуть бути певні оцінки, судження, що набувають форми понять) не повинні бути надто багатогранними та різноманітними. Вони мають абстрагуватися від деталей, доступних лише фахівцям, і передавати сутність події, явища одним словом, реченням, малюнком, зрозумілим усім або більшості.

Стереотип, як і будь-яке психічне утворення, поєднує в собі дві взаємодіючі засади - знання та ставлення, кожне з яких може бути домінантою. Для соціального стереотипу переважного значення набуває ставлення, тобто емоційно забарвлене оціночне утворення, яке одночасно все ж пов'язане з волею та мисленням людини, що й прокладає місток до єдності ставлення і знання як раціонального елемента стереотипу.

Ступінь істинності оцінок або суджень, які робить індивід на підставі стереотипів (образів), прямо пропорційний глибині його пізнань у тій галузі життя, де вони формуються. Тут надто важливо, який зміст приховується за стереотипом, як глибоко він схоплює істотні взаємозв'язки явищ, типові риси, притаманні подіям або цим явищам. Якщо зв'язки, на яких акцентується увага, або риси, що підкреслюються, не істотні та поверхові, то створюваний стереотип (образ) далекий від життя. Це - стереотип викривлений, псевдостереотип (псевдообраз). Нині в Україні таким стереотипом можна, наприклад, вважати поширюване поверхове кліше типу «ринок - це процвітання». Такі стереотипи не дуже важко фабрикувати, оскільки вони охоплюють лише найбільш виразне й привабливе - те, що справляє зовнішній ефект і сильно «б'є» по емоціях, викликаючи в людей бурхливу реакцію. Але при цьому набагато менше уваги звертають на те, яким складним явищем є ринок і як важко зробити його цивілізованим [4, с. 117].

І навпаки, якщо зв'язки та риси реальних явищ, охоплених стереотипом, істотні та визначальні, у такому випадку стереотип наближається до істинного. Такий стереотип складається повільно і формується за участю апарату логічного мислення, на підставі реального досвіду. Якщо взяти той же «ринково-процвітаючий» стереотип, то в переважної більшості населення України він викликає емоції зовсім протилежного забарвлення. Справжній стереотип складається при обставинах конкретно-історичного змісту, є міцним фундаментом свідомого ставлення людини до життя, до різних явищ і процесів, надійним компасом її поведінки.

Отже, з одного боку, стереотипи мають важливе значення для оцінки людиною соціально-політичних явищ і процесів, але вони відіграють подвійну роль - як позитивну, так і негативну. З одного боку, стереотипи досить «економні» для свідомості й поведінки людей, оскільки сприяють істотному «скороченню» процесу пізнання і розуміння всього того, що відбувається у світі і навколо людини, а також швидкому (часто автоматичному) прийняттю необхідних рішень. Не сприяючи точності й аналітичності пізнання, вони прискорюють можливості поведінкової реакції на основі насамперед емоційного сприймання або несприймання інформації, її «попадання» або «непопадання» в жорсткі, проте певні рамки. Тому в повсякденному житті люди часто й поводяться шаблонне, відповідно до стереотипів, що склалися. За допомогою цих стереотипів люди швидко орієнтуються в життєвих обставинах, які не вимагають особливих розумових аналітичних зусиль і не потребують особливо відповідального індивідуального рішення [2, с. 211].

З іншого боку, спрощуючи процес соціального пізнання, стереотипи призводять до формування досить примітивної соціальної свідомості, для якої вагомими насамперед є всілякі упередження, що часто зводить поведінку людини до набору простих, почасти неадекватних автоматичних емоційних реакцій. Такі стандарти автоматичної реакції (поведінки) відіграють негативну роль у ситуаціях, де потрібна повна й об'єктивна інформація, її аналітична оцінка, прийняття самостійних рішень, здійснення складного соціально-політичного вибору. Завдяки цьому в масовій свідомості нерідко і складаються стереотипи, які сприяють виникненню і закріпленню упереджень, несприйняття нового тощо.

Інші статті по менеджменту

Операційна діяльність підприємства
Операційний менеджмент - це діяльність по управлінню процесом придбання матеріалів, їх перетворення в готовий продукт і постачанням цього продукту покупцю. Операційний менеджмент являє собою сферу ді ...

Культура управління на прикладі підприємства Житомирський облавтодор
Вихідні дані: З метою підвищення ефективності праці, здійснення ціле направленої кадрової політики в області матеріального та морального стимулювання співробітників, проведення атеста ...

Особливості формування сучасних структур систем управління підприємством (на прикладі торгового центру Сумилада)
Для дослідження була обрана тема «Особливості формування сучасних структур управління підприємством та її вдосконалення в умовах ринку», оскільки саме структура організації повинна заб ...