Методологія та правове забезпечення процесу формування розподілу прибутку підприємства
Підготовлений проект угоди про розподіл (виділення) повинен бути схвалений вищим органом підприємства, що реорганізується.
7 етап - узгодження концепції та умов внутрішньої реорганізації з кредиторами підприємства.
Виходячи з принципу незмінності суб'єкта кредитування, запобігання можливим ускладненням відносин з кредиторами та ініціювання ними визнання нелегітимності укладеної корпоративної угоди в судовому порядку доцільно отримати їх згоду на проведення внутрішньої реорганізації підприємства.
Для її отримання кредиторам підприємства автор вважає за доцільне подати на розгляд такі документи:
- концепцію проведення внутрішньої реорганізації;
- проект угоди про виділення (поділ);
- проекти статутів новостворених підприємств;
- бізнес-плани діяльності новостворених підприємств;
- експертні розрахунки ефекту від проведення реорганізації.
Вивчення даних документів дає можливість кредиторам порівняти ризики неплатоспроможності та невиконання боргових зобов'язань до та після проведення внутрішньої реорганізації, що є підставою для отримання позитивного рішення з цього питання (при відповідному зменшенні рівня ризику та правовій захищеності інтересів кредиторів).
8 етап - проведення реорганізаційних заходів та контроль за перебігом їх виконання.
На цьому етапі роботи переходять безпосередньо до проведення реорганізаційних заходів відповідно до розробленого плану-графіка.
Одним з найбільш поширених способів фінансової оцінки на даному етапі існування банківської системи - система коефіцієнтів.
1. Генеральний коефіцієнт надійності:
К1 = К/АР (2.1)
де, К- власний капітал;
АР - робочі активи.
Показує рівень забезпечення покриття ризикованих вкладень банку його власним капіталом, за рахунок якого погашатимуться можливі збитки у разі неповернення будь-якого активу.
2. Коефіцієнт миттєвої ліквідності:
К2 = ЛА/ОВ (2.2)
де, ЛА - ліквідні активи;
ОВ - зобов’язання до запитання.
Показує чи використовує банк кошти клієнтів як власні кредитні ресурси.
3. Крос-коефіцієнт:
К3 = СО/АР (2.3)
де, СО - сумарні зобов’язання;
АР - робочі активи.
Показує рівень трансформації сумарних зобов’язань перед вкладниками, кредиторами та інвесторами у кредити, інвестиції та посередницькі послуги.
4. Генеральний коефіцієнт ліквідності:
К4 = (ЛА + ЗК)/СО (2.4)
ЗК – захищений капітал у вигляді будівель, обладнання, інвентарю, капвкладень, дорогоцінних металів;
СО - сумарні зобов’язання;
ЛА - ліквідні активи.
Показує забезпеченість коштів, що довірені банку клієнтами, ліквідними активами, нерухомістю, цінностями, тобто характеризує здатність банку в разі неповернення виданих позик задовольнити вимоги кредиторів у мінімальний термін.
5. Коефіцієнт захищеності капіталу:
К5 = ЗК/К (2.5)
ЗК – захищений капітал у вигляді будівель, обладнання, інвентарю, капвкладень, дорогоцінних металів;
К- власний капітал.
Показує як банк враховує інфляційні процеси і яку частку активів розміщує у нерухомість, цінності та обладнання. Використовується як відносний показник фундаментальності банку: банки засновані на короткий термін діяльності, не вкладають достатньо коштів у свій розвиток.
6. Коефіцієнт фондової капіталізації:
К6 = К/СК (2.6)
К- власний капітал;
СК – статутний капітал.
Характеризує ефективність діяльності і незалежність від окремих засновників.
Інші статті по менеджменту
Принципи управління персоналом
Соціально-економічна ситуація, що склалася в Україні в результаті економічних реформ, характеризується спадом виробництва в багатьох галузях промисловості, зубожінням значної частини населення, втрато ...
Основи управлінського консультування
Управлінське
консультування - це професійна діяльність, яка полягає у наданні незалежних і
об'єктивних порад та технічної допомоги кваліфікованими спеціалістами фірмам,
організаціям, ок ...
Особливості антикризового управління
Стратегія підприємства, як відомо, — це комплексний план досягнення
місії організації, а стратегія управління являє собою господарську політику, розроблену
на основі передбачення майбут ...