Ділові взаємовідносини в апараті управління
У наш час, коли апарат управління є оперативним штабом, що не тільки керує діяльністю всього колективу, але й піклується про подальший його розвиток в економічній сфері, виняткове значення має налагодження ділових взаємовідносин в апараті управління.
Опанування основами ділового спілкування дає змогу налагодити сприятливий психологічний клімат у колективі. Він сприяє готовності кожного співробітника включатися у виконання будь-якого складного завдання. Тоді колектив починає працювати як злагоджений механізм.
Актуальністю теми є те, що для сучасного керівника знання основ ділових взаємовідносин та впровадження їх у практику, відкриває нові можливості, а саме можливість налагодити повне взаєморозуміння поміж керівництвом та співробітниками, та між співробітниками.
Постійне акумулювання нової інформації надає змогу не уникати сміливих ідей, рішень, а головне – “тримати руку” на пульсі життя колективу. Це дає змогу створити команду однодумців, що надає підтримку керівнику у його починаннях.
Предметом
роботи є сучасні методи становлення ділових взаємовідносин в апараті управління.
Об’єктом
роботи є співробітники апарату управління.
Мета
роботи є визначення шляхів, форм, методів та зв´язків взаемопов´язаних елементів, що складають систему ділових взаємовідносин.
Завдання
роботи:
¨ перше завдання – визначити сутність та зміст теоретичних складових ділових взаємовідносин;
¨ друге завдання – виявити структуру, описати елементи, що складають систему ділових взаємовідносин;
¨ третє завдання – виявити особливості та класифікувати зміни, що пов´язані з сьогоденням;
¨ четверте завдання – сформувати висновки та підготувати пропозиції щодо впровадження теоретичних засад, та організації методичних рекомендацій з їх розповсюдження серед співробітників.
Структура роботи.
У першому розділі розглянуто теоретичні складові ділових взаємовідносин у колективі.
Другий розділ присвячено соціально-психологічним аспектам ділового спілкування.
У третьому розділі розглянуто конфлікт як один з головних чинників розладу діяльності та діяльності взаємовідносин у колективі.
У четвертому розділі визначено вплив індивідуальних особливостей людини на взаємовідносини у колективі.
На завершення надаємо загальні висновки та пропозиції, що допоможуть менеджерам у використанні теоретичних знань в їх діяльності та налагодженні ділових, дружніх стосунків в апараті управління, та у спілкуванні з партнерами.
Під діловими взаємовідносинами в апараті управління ми розуміємо систему взаємопов’язаних елементів спілкування, що залежать від впливу психології групи, її лідерів, та керівництва колективу. До елементів спілкування відносимо: складові психологічного стану особистості та їх вплив, етику взаємостосунків та етикет спілкування.
Теоретичні засади ділових взаємовідносин розкривають насамперед першоджерела їх виникнення. Тобто лише у спілкуванні виникають ділові взаємовідносини. Колектив є необхідна складова, але вона виконує непосильну роль у складанні ділових взаємовідносин. Колектив сам по собі впливає на якість стосунків, що в ньому виникають. А отже і ділові взаємовідносини також забарвлені таким же емоційним змістом, що і рівень спілкування у колективі.
Оскільки колектив може складатися як з формальних груп ( відділів, підрозділів ), так і з неформальних груп, що виникають стихійно, то ці два різновиди груп мають вплив на ділові взаємовідносини також. У кожній групі керівною є своя психологія, що складається під впливом дії багатьох факторів. Головним з них, на нашу думку, є психологічний настрій кожного члена групи. Неабияке значення має ставлення кожної з особистостей до життєвих цінностей. Дуже часто, саме витоки психологічної сутності кожного з членів групи є об”єднуючим фактором. А якщо об”єднуючим є прагнення внести свій належний внесок у складі групи, то гарна оцінка результатів групи, впливає на зростання особистих якостей кожного та закріплює груповий психологічний настрій.
Як правило, лідером формальної групи є керівник, що виконує покладені на нього обов”язки керувати підлеглими. На противагу формальному лідеру, неформальний користується лише своїми особистими якостями. До них належать як фахові знання, досвід, так і вміння керувати загалом. керівна роль полягає у вмінні, вислуховуючи окрему думку, вирізняти головне. Поступово укладаючи думки співбесідників у відповідну схему, лідер складає особисту думку. У нього складається бачення всієї ситуації в цілому. Це впливає на остаточне рішення. Саме це вміння виділяє лідера з поміж усіх інших.
Оптимальним для організації є поєднання формального лідера з неформальним в одній особі. Якщо такого не сталося, тоді формальний лідер має будь-що налагодити дружні ділові стосунки з неформальним лідером. Тільки тоді усі рішення, що приймає формальний лідер, будуть отримувати підтримку як неформального лідера, так і його групи. А це, у свою чергу, надає додаткові можливості налагодженню сприятливих ділових взаємовідносин у повному взаєморозумінні.
Серед найвпливовіших факторів вирізняємо конфліктні взаємини, що здатні спричинити розлад як діяльності так і взаємовідносин у колективі зокрема. Тому зрозуміло, що величезне значення має профілактика виникнення конфліктних ситуацій, та дослідження їх психологічної сутності.
На нашу думку, ознайомлення щонайширшого загалу співробітників з теоретичними засадами успішної профілактики конфліктів, може позбавити у подальшому від багатьох негативних наслідків.
- Спілкування як один з головних аспектів ділових взаємовідносин у колективі.
- Вплив психології груп на ділові взаємовідносини в колективі.
- Теоретичні механізми лідерства, керівництва та їх вплив на взаємо відносини в апараті управління.
- Соціально психологічний аспекти ділового спілкування
- Складові психології спілкування
- Спілкування та етика взаємостосунків у колективі
- Роль та значення етикету ділового спілкування.
- Людина в організаційний системі.
- Роль та значення робочої групи як складного професійно соціального організму.
- Конфлікт як один з головних чинників розладу діяльності взаємовідносин у колектив.і
- Психологічна сутність конфлікту та причини що його викликають
- Оцінка взаємовідносин у колективі та шляхи попередження передконфліктних ситуацій.
- Загальні висновки та пропозиції щодо успішної профілактики конфліктів.
- Вплив індивідуальних особливостей людини на взаємовідносини у колективі.
- Загальні висновки та пропозиції.
Інші статті по менеджменту
Операційна система підприємства
Підвищення ефективності виробництва продукції (послуг) – одна із головних
задач розвитку економіки на теперішньому етапі будівництва незалежної України.
Необхідною умовою їх вирішення є ...
Характеристика сутності та змісту класичної школи управління
Термін
«управління» - це всеосяжне поняття, що включає в себе всі дії і всіх осіб, що
приймають рішення, у які входять процеси планування, оцінки, реалізації проекту
і контролю. У деякому з ...
Стратегічний аналіз у системі управління підприємством
Тема контрольної роботи "Стратегічний
аналіз у системі управління підприємством".
Мета роботи розглянути
такі питання:
- концепція стратегічного
управління;
- зміст, ...