Аналіз сучасних підходів до стратегій керівництва персоналом в соціальних службах

Побудова організаційної структури державної соціальної служби забезпечує необхідну умову узгодженості дій співробітників, але цієї умови часто недостатньо для ефективної спільної роботи. Кожному керівнику відомо: те, що реально роблять люди далеко не завжди співпадає з тим, що їм наказує формальними правилами. Люди мають власні мотиви і здатні самі ставити перед собою цілі. Вони можуть хотіти або не хотіти щось робити і залежно від цього будують свою поведінку. Сукупність дій, що здійснюються керівником з метою забезпечення бажаної поведінки своїх співробітників називають керівництвом.

Різні стилі керівництва можуть бути більш менш ефективними залежно від того, наскільки структурована виконувана робота (вирішувана задача).

Ступінь структурованості роботи визначається:

· ясністю мети, тобто визначеністю того, що потрібно одержати в результаті роботи;

· визначеністю засобів і методів з допомогою, яких може бути отриманий результат;

· можливістю розділення роботи на самостійні частини.

Чим менше невизначеність відносно цілей і засобів їх досягнення, чим визначеніше за частину загальної роботи, тим більше високий ступінь її структурованості. Найбільш структуровані роботи, які робилися вже багато раз і відносно яких добре відомо, що і як потрібно робити. Найменше структуровані творчі завдання, необхідність рішення яких виявилася, але смутно визначено що потрібно і невідомо що слід робити. Актуальними є питання керівництва в державних соціальних установах, де високий рівень регламентації дій перекликається з індивідуальним, творчим підходом до справи.

Таким чином, головною метою

даної курсової роботи є комплексний аналіз сучасних підходів до стратегій керівництва персоналом в соціальних службах.

Даною роботою передбачено виконання наступних завдань:

 

- надати характеристику загальним науковим підходам до стилів управління персоналом;

- провести аналіз зарубіжного досвіду керівництва персоналом (на прикладі США та Японії);

- визначити менеджерські моделі в соціальній сфері;

- провести аналіз та оцінку особливостей кадрового менеджменту в соціальній сфері;

- охарактеризувати професійно важливі якості управлінця соціальної служби;

- провести оцінку стилю керівництва в державній соціальній службі (на прикладі структурного підрозділу районного управління праці та соціального захисту населення м. Одеси).

Об’єктом

дослідження виступають – державна соціальна служба м. Одеси.

Предмет

дослідження: стиль управління персоналом в соціальній службі.

Гіпотеза

заснована на припущенні про те, що державні соціальні служби мають значні організаційні особливості, в наслідок яких в практиці управління персоналом в соціальній службі наявні певні складнощі, так формалізація роботи заважає особистісному, демократичному підходу керівника до персоналу.

 

Характеристика загальних наукових підходів до стилів управління персоналом в соціальній сфері

 

 


    Інші статті по менеджменту

    Сучасне розуміння держави як соціального партнера
    В XXI ст. саме права і свободи людини, в тому числі її економічні права і свободи, посядуть пріоритетне місце в системі ціннісних орієнтацій громадянського суспільства. Це обумовлено прі ...

    Удосконалення форм організації праці у діючому підприємстві готельного господарства
    Готельне господарство є однією зі складових туристичної індустрії. Матеріальна база, що призначена для розміщення туристів, посідає одне з перших місць при формуванні туристичної інфрас ...

    Раціоналізація трудових процесів
    Трудовий процес – це сукупність методів і засобів впливу людини на предмет праці за допомогою засобів праці з метою випуску матеріального чи нематеріального продукту. Трудовий процес є ...

    Розділи