Ринок інноваційної продукції

Науково-технічна продукція - це логічний результат інтелектуальної (науково-дослідницькой|, науково-технічною і інноваційною) діяльності. Науково-технічна продукція визнається товаром, якщо вона виступає засобом поглиблення, розширення і отримання нових знань, а її використання забезпечує економію витрат суспільної праці при збереженні споживчої вартості матеріального продукту, створеного на її основі. При цьому ринок науково-технічної продукції є формою економічних відносин між власником інтелектуальної власності і покупцем права володіння, користування і розпорядження, в результаті яких відбувається еквівалентний обмін платоспроможного попиту покупця на споживчу цінність, увязнену в науково-технічній продукції.

Суб'єкти інноваційного ринку - це держава, підприємства, організації, установи, університети, фонди, фізичні особи (учені і фахівці).

Об'єкти інноваційного ринку - це результати інтелектуальної діяльності, представлені:

у упредметненій формі (у вигляді устаткування, агрегатів, дослідних установок, інструментів, технологічних ліній і т.д.);

у неупредметненій формі (дані науково-дослідних, проектний-конструкторських робіт у вигляді аналітичного звіту, узагальнювального описи способу, конструкторської і технічної документації);

у вигляді знань, досвіду, консультування у сфері консалтингу, маркетингу, проектного управління, інжинірингу і інших науково-практичних послуг, пов'язаних з супроводом і обслуговуванням інноваційної діяльності.

Загальноприйнятим в світовій практиці є узагальнення всього спектру економічних відносин з приводу купівлі-продажу результатів наукової, інноваційної діяльності і надання послуг в цій сфері в понятті “Технологічний обмін” або “передача (трансфер) технологій”. У основі такого підходу лежить сучасне розуміння суті технології, яка включає як технічні засоби, систему відповідних навиків і знань, так і фінансові, матеріально-технічні, кадрові і інформаційні ресурси, виробничу культуру, систему адекватного управління, соціальне і природне середовище, в якому реалізується технологічний процес, а так само систему соціально-економічних наслідків (перш за все, екологічних).

Ринок інновацій характеризується поряд відмітних особливостей:

він традиційно є новим для організації, що виходить на ринок (через новизну розробленого продукту доводиться мати справу з незнайомими споживачами);

він є нееластичним, унаслідок обмеженого впливу цінової політики на об'єм збуту;

він характеризується обмеженою кількістю покупців і продавців.

Попит на інноваційну продукцію може виходити з власне наукового співтовариства, промисловості або від суспільства в широкому його розумінні.

У багатьох випадках створення нової технології не спричиняє за собою попиту, оскільки характерною особливістю для неї є високий ступінь ринкової і технологічної невизначеності.

Ринкова невизначеність полягає у відсутності інформації щодо характеру і ступеня задоволення тієї або іншої потреби ринку за допомогою нової наукоємкої продукції. У разі появи на ринку принципово нової продукції важко передбачити реакцію споживача через його необізнаність про свої запити.

Ринкова невизначеність обумовлена наступними умовами:

споживач ще не знає, якою мірою нова продукція може задовольнити його потребу (або в якому ступені нові продукти тих, що краще вже існують);

поведінка споживача схильна до впливу багатьох чинників і не може бути передбачене навіть у разі покупки нової продукції;

у разі визнання споживачем достоїнств нової продукції виникає проблема її сумісності з іншою продукцією, вже використовуваною споживачем;

важко передбачити швидкість, масштаби розповсюдження нововведення і насичення їм попиту, визначити місткість потенційного ринку і наміру конкурентів.

Технологічна невизначеність полягає у відсутності у виробника упевненості в тому, чи зможе продукція задовольнити усвідомлені запити потенційних споживачів.

Технологічна невизначеність обумовлена наступними, складнопрогназуєммимі| умовами, що впливають на положення і поведінку виробника:

нестабільністю і нерозвиненістю каналів реалізації продукції і загрозою зриву встановлених і узгоджених термінів її постачань;

відсутністю можливостей післяпродажного і гарантійного обслуговування;

проявом непередбачених побічних ефектів, що несуть в собі ризик конфліктів із законодавством і громадськістю у разі використання нової технології;

складністю визначення своєчасності виходу нової продукції на ринок, на якому ще достатньо товарів, до яких звик споживач.

Інші статті по менеджменту

Методичні вказівки до оформлення звіту з науково-дослідної роботи студентів
У змінах соціальних систем останньої чверті XX – початку XXI століття особливе місце займає перехід до нової системи суспільних відносин, заснованої на цінності кожної людини. Суспільств ...

Прес-служба Кабінету Міністрів України
Аналізуючи досвід роботи журналістів і ЗМІ з прес-службами, можна помітити проблеми в інформаційній взаємодії. На жаль, далеко не всі прес-служби розуміють всю відповідальність, здійсню ...

Кадрова політика організації
При вивченні теми необхідно визначити зміст процесу відбору та найму працівників в організацію, вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на процес набору персоналу. Слід звернути увагу на послідовність ...