Сутність, мета та основні принципи професійного навчання незайнятого населення

Профнавчання незайнятого населення покликане сприяти ефективному використанню трудового потенціалу особи, підвищенню її соціальної та професійної мобільності, бути засобом профілактики масового безробіття, відігравати важливу роль у підготовці кадрів для структурної та технологічної перебудови галузей економіки, стимулювати пошук незайнятим населенням найефективніших шляхів підвищення професійно-кваліфікаційного рівня, інтелектуальної та трудової незалежності.

Основна мета профнавчання незайнятих громадян – сприяти їхньому працевлаштуванню завдяки отриманню професії (спеціальності) або підвищенню кваліфікації та конкурентоспроможності на ринку праці.

В основу професійного навчання покладено такі принципи:

- добровільність професійного навчання;

- відповідність професійного навчання незайнятого населення вимогам держави;

- зв’язок професійного навчання з процесами ринкових перетворень, розвитком різних форм власності та господарювання, реструктуризацією економіки та зайнятості населення;

- орієнтація незайнятого населення на перспективні сфери трудової діяльності згідно з попитом на ринку праці;

- диференційований підхід до різних соціальних груп незайнятого населення;

- упровадження модульної системи професійного навчання з використанням індивідуального підходу до кожної особи;

- децентралізація управління професійною освітою незайнятих громадян;

- взаємозв’язок професійного навчання незайнятого населення із загальною системою безперервної професійної освіти.

Для професійного навчання незайнятого населення застосовують такі його види:

підготовка робітників – для осіб, які не мають професії й будуть набувати її вперше;

підготовка робітників і фахівців з вищою освітою – для осіб, які виявили бажання перекваліфікуватися з метою наступного працевлаштування за набутою новою професією (спеціальністю);

підвищення кваліфікації робітників і фахівців з вищою освітою з метою удосконалення знань, умінь і навичок за наявними у них професіями, оволодіння новими функціональними обов’язками і особливостями майбутньої трудової діяльності в умовах ринкових відносин, зокрема вивчення основ підприємництва, менеджменту, маркетингу.

Терміни професійної підготовки нових робітників (тих, хто навчається вперше) установлюються до 6 місяців, а з складних професій–до 10 місяців.

При перепідготовці робітників (тих, хто виявив бажання змінити професію) терміни навчання не повинні бути меншими від половини строків, установлених для підготовки нових робітників. При цьому враховуються професійний рівень осіб, які навчатимуться, їх практичний досвід.

Період професійного навчання громадянина зараховується в його трудовий стаж. Відповідний запис вноситься до трудової книжки навчальним закладом у встановленому порядку.

Висновки

У сучасному, дедалі більш різноманітному світі професій, коли вимоги до працівників швидко змінюються і багатьом із них випадає неодноразово вирішувати питання працевлаштування, профорієнтаційна робота стає зв’язуючою ланкою між людиною, системою профнавчання і підприємством.

Роль профорієнтації у формуванні ефективної зайнятості населення зумовлюється тим, що науково обґрунтований і усвідомлений вибір громадянами професії створює передумови для отримання максимальних результатів від трудової діяльності. Профорієнтація сприяє також раціональній структурній перебудові народного господарства з урахуванням раціональної потреби у професіях, є засобом запобігання стресовій поведінці осіб, яким загрожує безробіття. Цю роботу потрібно виконувати постійно, системно і забезпечувати свідомий вибір професії всіма групами населення.

Досвід країн з розвиненою ринковою економікою свідчить, що в період структурних змін в економіці питання професійного навчання набувають особливого значення і постійно перебувають під увагою держави та громадськості. На відміну від загальноосвітньої, професійна підготовка тісно пов’язана з ринком праці, з потребами народного господарства у відповідних спеціальностях та рівнях кваліфікації. Професійна підготовка перетворює просту робочу силу в кваліфіковану, яка за одиницю часу створює більшу вартість порівняно з простою, некваліфікованою. Підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів забезпечують поглиблення професійних знань, вмінь за спеціальністю, одержання нової кваліфікації, нової спеціальності на основі набутої у навчально-виховному закладі та досвіду практичної роботи.

Інші статті по менеджменту

Управління якістю на підприємстві
В умовах переходу до ринку успіх кожного конкретного товаровиробника оцінюється за рівнем ефективності виробництва, обумовленої в першу чергу ступенем задоволення потреб суспільства з н ...

Удосконалення управління персоналом організації
  Досвід розвитку малого і середнього бізнесу, як в Росії, так і за кордоном, показав, що ефективність системи людських взаємин в процесі праці є могутнім резервом підвищення продуктивності і ...

Управління корпоративною власністю підприємства
Актуальність теми. В основі ринкового регулювання економіки в усіх промислово розвинених країнах лежить управління корпоративною власністю. Саме право власності використовується для прям ...