Методологічні принципи аналізу і синтезу логістичних систем

Для аналізу і проектування ЛС були розроблені і апробовані багато методологічних принципів, основними з яких в даний час є [1, с.328]:

- Системний підхід, згідно якому всі елементи ЛС розглядаються як взаємозв'язані і такі, що взаємодіють для досягнення єдиної мети управління. Відмітною особливістю системного підходу є оптимізація функціонування не окремих елементів, а всій ЛС в цілому.

- Принцип загальних (тотальних) логістичних витрат, тобто облік всієї сукупності витрат управління основними і супутніми потоками в ЛС. Як правило, критерій мінімуму загальних логістичних витрат є одним з основних при оптимізації ЛС.

- Принцип глобальної оптимізації. При оптимізації структури в створюваній ЛС необхідне узгодження локальних цілей функціонування елементів (ланок) системи для досягнення глобального оптимуму.

- Принцип логістичної координації і інтеграції — досягнення узгодженої, інтегральної участі всіх ланок ЛС (ланцюги) в управлінні матеріальними (інформаційними, фінансовими) потоками при реалізації цільової функції.

- Принцип моделювання і інформаційно-комп'ютерної підтримки. При аналізі, синтезі і оптимізації об'єктів і процесів в ЛС і ланцюгах широко використовуються різні моделі: математичні, економіко-математичні, графічні, фізичні, імітаційні (на ЕОМ) та інші. Логістичний менеджмент у даний час не можливий без відповідної інформаційно-комп'ютерної підтримки.

- Принцип виділення комплексу підсистем, що забезпечують процес логістичного менеджменту: технічною, економічною, організаційною, правовою, кадровою, екологічною і ін.

- Принцип TQM — комплексного управління якістю — забезпечення надійності функціонування і високої якості роботи кожного елементу ЛС для забезпечення загальної якості товарів і сервісу, що поставляються кінцевим споживачам.

- Принцип гуманізації всіх функцій і технологічних рішень в логістичних системах. Це означає відповідність екологічним вимогам з довкілля охорони і ергономічним, соціальним, етичним вимогам роботи персоналу і тому подібне.

- Принцип стійкості і адаптивності. ЛС повинна стійко працювати при допустимих відхиленнях параметрів і чинників зовнішнього середовища (наприклад, при коливаннях ринкового попиту на кінцеву продукцію, змінах умов постачань або закупівель матеріальних ресурсів, варіаціях транспортних тарифів і тому подібне). При значних коливаннях стохастичних чинників зовнішнього середовища ЛС повинна пристосовуватися до нових умов, міняючи програму функціонування, параметри і критерії оптимізації.

Задачу синтезу логістичної системи, використовуючи системний підхід, доцільно представити у вигляді визначених етапів (рис.1), виконання яких дозволяє провести цю процедуру послідовно і своєчасно скоректувати цілі, задачі та моделі прийняття управлінських рішень на кожному етапі синтезу.

Більшості реально функціонуючих на практиці логістичних систем, як і більшості систем, притаманні такі властивості [5, с. 150]:

- складність - характеризується такими основними ознаками: наявність великої кількості елементів (ланок), складний характер взаємодії між окремими елементами, складність функцій, виконуваних системою, наявність складно організованого управління, вплив на систему великої кількості стохастичних факторів зовнішнього середовища;

- ієрархічність - підпорядкованість елементів нижчого рівня (порядку, рангу) елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального логістичного управління;

- цілісність - властивість системи виконувати задану цільову функцію, реалізована тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами. Логістична система є цілісною сукупністю елементів, що взаємодіють один з одним. Декомпозицію логістичних систем на елементи можна здійснювати по-різному. На макрорівні при проходженні матеріального потоку від одного підприємства до іншого в якості елементів можуть розглядатися самі ці підприємства та транспорт, що їх пов’язує. На мікрорівні логістична система може бути представлена у вигляді таких основних підсистем, як: закупівля, планування та управління виробництвом, збут;

- структурованість передбачає наявність певної організаційної структури логістичної системи, яка складається із взаємопов’язаних об’єктів і суб’єктів управління, що реалізує задану мету;

- рухливість - мінливість параметрів елементів логістичної системи під впливом зовнішнього середовища, а також рішень, прийнятих учасниками логістичного ланцюга;

- унікальність, непередбачуваність і невизначеність поведінки в конкретних умовах і під впливом зовнішнього середовища;

- адаптивність - здатність логістичної системи змінювати свою структуру і вибирати варіанти поведінки відповідно до нових цілей і під впливом зовнішнього середовища;

- наявність зв’язків – між елементами логістичної системи є суттєві зв’язки, які визначають інтеграційні властивості. В макрологістичних системах основу між елементами складає угода. В мікрологістичних системах елементами пов’язані всередині виробничими зв’язками;

Перейти на сторінку: 1 2 3


Інші статті по менеджменту

Менеджмент групової (колективної) діяльності
У сучасних умовах свідома і продуктивна діяльність людей завжди має суспільний характер, люди об'єднуються певним шляхом, утворюючи групи (колективи). У соціології прийнято виділяти г ...

Процесні теорії мотивації
Ефективність виробничо-господарських та управлінських процесів у кінцевому підсумку визначається не тільки цілями, правильно визначеними плановими орієнтирами чи якісно розробленими ріше ...

Ділові взаємовідносини в апараті управління
У наш час, коли апарат управління є оперативним штабом, що не тільки керує діяльністю всього колективу, але й піклується про подальший його розвиток в економічній сфері, виняткове значен ...

Розділи