Ознаки менталітету як соціально-психологічного явища

Менталітет як соціально-психологічне явище найчастіше охоплює такі ознаки:

• включає не до кіпця усвідомлені й нечітко сформульовані ідеї і принципи;

йому притаманна лише певна мінливість без порушення сут-нісних основ;

він не детермінований (в усякому разі, не цілком) соціальним ладом і виробничими відносинами; він обумовлює відродження на принципово новому соціальному грунті старих стереотипів поведінки й легко їх закріплює;

• він важко піддається впливу ідеологічних засобів (вони здатні лише активізувати певні аспекти, але більшою мірою виявляють і висвітлюють їх, аніж створюють).

Для української (а потім і радянської) управлінської культури східнослов'янський менталітет виявився благодатним грунтом, що став основою дивної своєрідності й живучості цієї культури. Формування цього типу менталітету відбувалося під впливом особливих соціально-економічних і природних умов.

Українці та росіяни починали свою історію, за словами історика С. М. Соловйова, «на незайманому грунті, на якому історія, цивілізація іншого народу не залишила ніяких слідів*. Крім того, перебування «на краю» Європи не дало можливості «далеким» виливам інтенсивно та серйозно впливати на східнослов'янські народи.

На формування їхнього менталітету значною мірою вплинули величезні масштаби території країни, що стало причиною соціально-психологічної віддаленості периферії від центру («до Бога високо, до царя далеко»). Це часто призводило до вимушеної «вольниці» дій, що межувала із самоуправством та беззаконням. Важливу роль відіграла також різноманітність національних культур і народів України (останнє, до речі, зумовило повагу та терпимість до інших культур і народів). Моральним стрижнем традиційної української ментальності були православні цінності.

Природа - насамперед ліс, степ і річка - як основні стихії, за словами історика В. О. Ключевського, «взяли живу та своєрідну участь у творенні життя й понять українця». Саме стихія природи розвинула в українцях «спритність за дрібних ускладнень і небезпек, звичку до терплячої боротьби з негодою і нестатками».

Українська ментальність формувалася в умовах тісного спілкування з азіатськими народами, що вже само по собі було феноменальним явищем. Серйозний вплив справило також більш як двохсотлітнє монголо-татарське ярмо: звідси — постійне прагнення до розширення зони мешкання, волелюбність, зухвала відчайдушність. У чому ж своєрідність східноєвропейського менталітету, що зробила його несхожим на всі інші? Серед визначальних особливостей слід назвати такі: суперечливість, схильність до крайнощів та вагання. У нашому менталітеті вони зрослися дуже міцно і є найбільш відмітними рисами нашого характеру — з того часу, як людина починає усвідомлювати себе. Цікаво, що російську душу М. Бердяєв характеризує такими епітетами: «безмежність, безформність, широта, спрямована в нескінченність».

Українці за своєю природою — максималісти. Вони звикли впадати з одних крайнощів в інші. Історія України дає чимало тому прикладів — навіть протягом XX ст.: релігійність, що доходила до фанатизму, й атеїстична вакханалія; особливе шанування держави, благоговіння перед владою й анархічні бунти, безглузді погроми, обов'язкове повалення вчорашніх кумирів. Народ у постійному пошуку «золотої середини» — так характеризують українців зарубіжні аналітики:

Перейти на сторінку: 1 2


Інші статті по менеджменту

Стратегічний аналіз у системі управління підприємством
Тема контрольної роботи "Стратегічний аналіз у системі управління підприємством". Мета роботи розглянути такі питання: - концепція стратегічного управління; - зміст, ...

Методи ситуаційного аналізу в прийнятті управлінських рішень
Аналіз і прийняття управлінських рішень в умовах визначеності. Це найпростіший випадок. Відома кількість можливих ситуацій (варіантів) і їх закінчення. Імовірність кожної події дорівнює одиниці. Потр ...

Основні положення теорії організації. Закони та основні принципи організації
В останні десятиріччя вивчення організацій і їх поведінки стало головною задачею досліджень, що проводяться спільно представниками декількох наукових дисциплін. Вивчення організацій пост ...

Розділи