Оптимізація бюджету НДВКР

Приведений спосіб вибору оптимального бюджету НДВКР, що виходить з максимізації прибутків на основі аналізу граничної ефективності витрат, ґрунтується на припущенні про наявність у необхідний момент часу необхідних на здійснення відібраних програм засобів. У реальності, однак, по різних причинах одержання додаткових сум як на дослідницький бюджет, так і на наступні етапи інноваційних програм представляє значну проблему.

Наступний крок – раціоналізація бюджету НДВКР – являє собою найважливішу задачу керуючого дослідженнями, оскільки бюджет затверджується вищим управлінський ешелоном звичайно на значно більш низькому рівні, чим той, котрий запитується службами НДВКР, виходячи з описаних вище припущень. Причина такого обмеження полягає в тім, що фірма, як правило, функціонує в умовах лімітованих наявних коштів.

Які б ні були внутрішні причини обмеження витрат на НИОКР, його наслідком є заниження довгострокового росту фірми і приведених дійсних і майбутніх її прибутків.

Зовнішні причини, що приводять до обмеження дослідницьких бюджетів, більш серйозні, чим внутрішні. Велика частина фондів, що йдуть на нові капвкладення, формується з грошових надходжень, які генеруються самою компанією: цей перерозподіл прибутку й амортизаційних відрахувань. Вихід за межі таких надходжень означає нові позики або випуск нових акцій, що, природно, знижує прибутку фірми, оскільки і ті й інші вимагають виплати відсотків.

Таким чином, покриття витрат на НДВКР, особливо в галузях з довгостроковими і дорогими програмами, як, наприклад, виробництво ЕОМ, авіа космічна й електротехнічна промисловість, представляє досить значну проблему.

Оскільки проведення досліджень зв'язане з великою невизначеністю, і, отже, високим ступенем ризику, фонди на них, як правило, формуються з власних засобів корпорації: їхнім джерелом можуть служити як її нерозподілені прибутки, так і доходи, отримані від випуску акцій. Ці фонди складають так називаний ризиковий капітал, утрата якого не веде до настільки важких наслідків для положення корпорації, як утрата позикових засобів у результаті невдалого дослідницького проекту. Але на дослідження виділяються звичайно суми менше, ніж на придбання нового обладнання, необхідного для випуску нової продукції, оснащення, сировини і напівфабрикатів. У такому виділенні власного капіталу корпорації, до речі, лежить можливість його специфічного використання в організаційно відособлених підрозділах НДВКР – венчурних групах, що можуть розвиватися в самостійно функціонуючу філію і навіть – в окрему фірму. Відособлена частина капіталу, складаючи невловимі активи материнської корпорації, у той же час знижує ризик у її діяльності, страхує від можливих невдач і втрат.

Нерозподілені прибутки корпорацій, що йдуть на НДВКР, обкладаються пільговими податками, що є одним з основних важелів стимулювання інноваційної діяльності з боку держави стосовно приватного сектора і служить посиленню фінансової моці найбільших корпорацій. У 1981 р. адміністрація Рейгана прийняла новий закон про податкові пільги компаніям, що здійснюють торговельну і господарську діяльність (тобто він не стосується тих фірм, що зайняті тільки дослідженнями і розробками і ті доводять них до промислового впровадження). Основним елементом закону поряд із поруч інших, менш істотних, є положення про те, що промислова фірма одержує додаткову 25%-ную податкову знижку з будь-якої суми, виділюваної на проведення НДВКР понад базовий рівень, що визначений рівнем 1981 р. У цю суму включаються витрати на заробітну плату, лабораторне устаткування і матеріали, а також орендні платежі, наприклад, оплата дорогого машинного часу.

Період дії нової податкової пільги з липня 1981 р. до 1 січня 1986 р. Завдяки їй передові в технічному відношенні фірми зможуть збільшити витрати на НДВКР на 20-40%. Якщо, наприклад, якась фірма, витрачаючи щорічно на НДВКР 1 млн. дол. вирішить підвищити їхня вартість до 2 млн. дол., то фактично їй треба буде додати не 1 млн. долл., а 290 тис., дол., тому що вона заощадить 710 тис. дол. на податках із прибутків. Ця економія буде складатися зі звичайної46%-ний знижки з податків на доходи, що йдуть на проведені фірмами НДВКР, плюс ще додаткова 25%-ная знижка. Остання не тільки сприяє збільшенню бюджету НДВКР, але також веде до росту норм прибутку від нововведень.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5 6 7 8


Інші статті по менеджменту

Аналіз зовнішнього середовища підприємства
Актуальність теми обумовлена тим, що сучасне зовнішнє середовище підприємств характеризується надзвичайно високим рівнем складності, динамізму і невизначеності. Здатність пристосовуватися до змін в зо ...

Виробничо-торговельна діяльність підприемства
Громадське харчування сформувалося як підгалузь торгівлі, воно охоплює підприємства громадського харчування державної та приватної торгівлі. Головна мета цих підприємств - надання ...

Управління проектами
Задачами межцехового оперативного планирования являются: • определение исходных данных для расчета заданий; • составление месячных заданий и календарных планов производства для ...

Розділи