Інноваційна діяльність регіональних науково-технічних центрів та фінансово-промислових груп

1.

Регіональна інноваційна політика

Регіональні науково-технічні центри виникають, як складова частина цілісної державної системи інноваційної діяльності. На рівні державних органів влада створює підрозділи на зразок державного інноваційного фонду, які мають представництва в усіх регіонах. Місцеві органи влади мають повноваження проводити власну інноваційну політику створюючи інноваційні технологічні центри, а при реалізації масштабних інноваційних проектів взаємодіяти з державними інноваційними органами. Актуальні задачі в галузі реорганізації моно продуктових організаційних структур вирішується шляхом створення фінансово-промислових груп. Вони забезпечують збереження науково-технічного потенціалу промислових підприємств, що входять в склад ФПГ і залучають вільний фінансовий капітал.

2.

Наукові парки і технополіси

В основу створення науково технічних парків покладені такі принципи:

1. Координація діяльності та співробітництво чотирьох головних ланок:

Ø науки

Ø державного сектору виробництва

Ø приватних компаній

Ø місцевих і регіональних органів управління

2. Підтримка малого наукомісткого бізнесу

3. Концентрація і використання ризикового потенціалу.

Науково технічний парк – це комплекс дослідних інститутів, лабораторій створюваних на заздалегідь підготовлених територіях навколо великих університетів з розвиненою інфраструктурою. Парки показали свою ефективність щодо скорочення циклу наука – виробництво – споживання.

Територіальна близькість різнохарактерних за своїм профілем закладів, що входять до парку, позитивно впливає на діяльність кожного з них, сприяючи зближенню науки і виробництва, підвищуючи ефективність інвестицій.

Переваги науково технічних парків:

1) інтеграція різних стадій інноваційного процесу;

2) виробництво дістає швидкий доступ до нових розробок;

3) скорочуються терміни впровадження нововведень;

4) створюються умови для виникнення нових видів бізнесу;

5) студенти набувають як теоретичні так і практичні знання.

У світовій практиці поєднання науки і виробництва здійснюється не лише через технопарки, а і на базі лабораторій, великих корпорацій, бірж, банків. Звідси різноманітність назв: наукові центри, інкубатори, бізнес інноваційні центри

Інноваційні центри являють собою “інкубатори” нових форм у галузі високої технології.

Їх завдання: забезпечити виникнення та умови для виживання малих фірм.

З цією метою в таких центрах надаються різноманітні послуги: оренда приміщень, прокат наукового та технологічного устаткування, маркетингові та фінансові послуги.

Доходи інкубаторів складаються з трьох джерел:

1) орендна плата;

2) продаж послуг;

3) участь у прибутках тих фірм до яких інкубатор вклав кошти.

земельна ділянка інформаційні

будівлі комунікативні

устаткування маркетингові

інфраструктура навчальні

інвестиції консалтингові

інтелектуальні ресурси лізингові

фінансові

науково-дослідницькі

Характеристика послуг інкубаторів

Інші статті по менеджменту

Управління рухом кадрів на підприємстві в умовах становлення ринку праці (на підприємстві ВАТ Метелиця м. Дніпродзержинськ)
Тема моєї курсової роботи "Управління рухом кадрів на підприємстві в умовах становлення ринку". Дана тема стає сьогодні украй актуальною в умовах дефіциту професіоналів на дуже ...

Маркетинговi дослiдження фiрми
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ. Маркетингові дослідження - це збір, обробка і аналіз даних про ринки, конкурентів, споживачів, ціни, ринкові можливості фірми з метою зниження підприємницького ризику ...

Оглядово-аналітичні документи
Актуальність теми: Протягом усього періоду розвитку науки і культури йде процес накопичення інформації та знань, які фіксуються в документах. Кількість документів постійно збільшується. ...