Сутність і завдання та форми організації праці
Добовий режим роботи підприємства може бути однозмінним, двозмінним, трьохзмінним або чотирьохзмінним.
Перехід на багатозмінний режим роботи повинен проводитися одночасно із прискоренням перебудови роботи організацій і установ сфери обслуговування й соціально-культурних галузей. З метою підвищення зацікавленості робітників, майстрів і інших фахівців, що працюють у вечірню й нічну зміну, для них вводиться ряд додаткових моральних і матеріальних стимулів, пільги і переваги.
• раціоналізація трудових процесів, прийомів і методів праці на основі узагальнення прогресивного досвіду. Раціональним вважається такий спосіб роботи, який забезпечує мінімальні затрати часу;
Обов'язковими вимогами до організації трудового процесу є:
· додержання пропорційності при розстановці людей і механізмів;
· підпорядкування всіх операцій єдиному ритму процесу і забезпечення його безперервності;
· стандартизація матеріальних умов праці і типізація трудових процесів та забезпечення синхронності їх протікання;
· першочергове посилення "вузьких місць" (найбільш вразливих ділянок процесу).
• поліпшення умов праці, що передбачає зведення до мінімуму шкідливості виробництва, важких фізичних, психологічних навантажень, а також формування системи охорони і безпеки праці;
• зміцнення дисципліни праці, підвищення творчої активності працівників;
• мотивація й оплата праці.
Оплата праці — це будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.
Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової оплати праці. Розміри оплати найманого працівника залежать від результатів його праці з урахуванням наслідків господарської діяльності підприємства.
Основна заробітна плата працівника залежить від результатів його праці й визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками і доплатами у розмірах, не вище встановлених чинним законодавством. Рівень додаткової заробітної плати праці встановлюється переважно в залежності кінцевих результатів і діяльності підприємства.
В умовах розвитку підприємництва та існування різних форм власності заробіток працівника вже не визначається розміром якогось гарантованого фонду оплати праці, а все більше залежить від кінцевих результатів та доходів від діяльності підприємства. Треба враховувати, що й сам працівник все частіше стає більш або менш реальним співвласником підприємства.
Організація праці на підприємствах, в окремих галузях виробництва здійснюється в конкретних формах, різноманітність яких залежить від таких основних чинників: рівня науково-технічного прогресу, системи організації виробництва; психологічних факторів; оособливостей екологічного середовища, а також від низки чинників, обумовлених характером завдань, які вирішуються в різних ланках системи управління. Організація праці змінюється, вдосконалюється залежно від зміни цих чинників.
Інші статті по менеджменту
Удосконалення кадрової роботи на ВАТ Луцький автомобільний завод
Запроваджувані
в теперішній час в формах і методах управління, організаційних структурах,
спрямованих на стимулювання підприємливості і розвиток ринкових відносин
підприємств часто є не ...
Підбір і використання тестових методик для добору членів робочих груп-команд
Тестами в психології називають
стандартизовані методики психодіагностики,
що дозволяють одержувати зіставні кількісні і якісні показники ступеня
розвиненості властивостей, що вивчаютьс ...
Управління комерційно-посередницькою діяльністю підприємств України
Актуальність досліджень товарної політики в зовнішньоекономічній
діяльності посередників полягає в тому, що в даний час лише деякі торговельні фірми відносяться до
формування асортиментн ...