Сутність, поняття карегорій «лідерство», «вплив» та «влада»
У класичному менеджменті лідерство
– це здатність завдяки особистим якостям здійснювати вплив на поведінку окремих осіб та груп працівників з метою зосередження їх зусиль на досягнення цілей організації. Поняття лідерство є невід’ємним від таких понять, як влада та вплив. Отже, влада
– це можливість впливати на поведінку інших людей, і, нарешті, вплив
– це будь-яка поведінка одного працівника, яка вносить зміни в поведінку, відносини, відчуття іншого працівника.
Отримуючі формальні повноваження, керівноик набуває необхідної влади. Менеджер повинен розуміти, що кількіть влади визначається не лише рівнем його формальних повноважень, а і ступенем залежності підлеглих від нього.
Американський менеджмент (дослідження Френча і Рейна) виділяє такі форми влади
, які може застосовувати будь-який керівник:
Ø Влада примусу
– це вплив через страх. Наприклад, старах втратити роботу, любов, повагу.
Ø Влада винагороди
використовує бажання підлеглих отримати певну винагороду в обмін на виконану роботу. Винагорода повинна бути досить цінною.
Ø Законна влада
базується на традиціях, які здатні задовольнити потребу виконавця в захищеності і приналежності. Традиції, на відміну від страху, спрямовані на задоволення потреб (а це вже винагорода). Виконавець при цьому реагує не на людину (керівника), а на відповідну посаду. Це забезпечує стабільність організації.
Ø Влада прикладу (еталонна)
формується а засадах харизми, тобто не на логіці, не на традиціях, а на силі особистих якостей або здібностей лідерів. При цьому велике значення мають характеристики лідерів: енергійність, впливова зовнішність, незалежний характер, добрі ораторські здібності, освіченість, інтелігентність, достойні манери поведінки, впевненість та інші.
Ø Влада експерта
у своїй основі має вплив через «розумну» віру. Виконавець свідомо і логічно приймає на віру цінність знань експерта (керівника)
Високий рівень освіти ліквідовує відмінності між керівником і підлеглими. Тому важко формувати владу тільки на примусі, винагородах, традиції, харизмі чи компетенції. Отже, потрібно переконувати працівників і залучати до управління з метою здійснення впливу.
Вплив через переконання.
Переконання будуть мати вплив у разі ефективної передачі точки зору керівника. Керівник визнає залежність від виконавця, його компетентність. Виконавець, в свою чергу, впевнений, що керівник задовольнить його власну потребу.
Вплив через залучення працівників до управління
здійснюється шляхом скерування їх зусиль на виконання потрібної цілі.
І все-таки, незважаючи на достатню кількість теорій лідерства, влади, усе ще немає єдиної думки з приводу того, як повинна поводитися людина, що є лідером? Які стилі поводження лідера найбільш ефективні в керуванні? Яку роль відіграютьграють особисті якості і ситуація? Чи може успішний менеджер не бути лідером? Можна обґрунтувати лідерство, як найважливіший фактор ефективного менеджменту?
Інші статті по менеджменту
Стратегія управління персоналом суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності (на базі матеріалів зовнішньоекономічної діяльності приватного підприємства ПП Промен)
Здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємством, випуск продукції, яка була б конкурентоспроможною на зарубіжних ринках, залежить не тільки від технічного оснащення підприємства, наявності су ...
Розробка системи менеджменту в організації малого підприємства по авторизованому сервісу та продажу автомобілів Fiat
Загальна характеристика
організації
Таблиця 1.
. Загальна характеристика
малого підприємства ...
Удосконалення стратегічного управління діяльністю підприємства
Актуальність теми полягає
в тому, що реформування економіки України визначило нові умови і принципи
функціонування промислового виробництва. Сьогодні результати діяльності
суб'єктів про ...