Здійснення ефективного контролю

Подібно до того як прийоми лікування стають все більш дієвими при- удосконаленні діагностики хворого, менеджері виконує свої функції тим успішніше, чим глибше він проникає у суть явищ і процесів, більш вміло використовує сучасні методи і прийоми контролю, а потім приймає і реалізує обгрунтовані рішення.

Ефективному контролю притаманні такі характеристики:

— стратегічна спрямованість, аналіз ключових питань діяльності організації, а не зосередження на незначних недоліках роботи;

— орієнтація на досягнення конкретного результату (усу­нення відхилень від програми діяльності, розробка рекомендацій тощо);

— систематичність, постійна перевірка виконання і аналіз фактичної ситуації; епізодичний і нерегулярний контроль не дозволяє своєчасно одержувати інформацію і реагувати ні процеси, що відбуваються;

— своєчасність або, точніше, завчасність контролю, попередження порушень;

— простота, пристосування параметрів контролю до виробничих потреб;

— об'єктивізація контролю, використання надійної інформації;

— пристосування до міжнародних стандартів;

— вміле використання категорій формальної логік мислення, судження, умовисновки, поняття, визначені силогізм, індукція, дедукція, аналіз, синтез і т. п.

Ефективність контролю підвищується, якщо працівники які його здійснюють, правомочні виконувати також координаційні функції.

Крім того, контроль повинен бути доцільним. Якщо контролювати кожний крок підлеглих і накладати стягнення за найменше упущення, то це неминуче матиме негативні наслідки. Поєднання контролю з іншими функціями менедж менту дасть змогу зменшити обсяг контрольних операцій чисельність працівників, що їх виконують. Зокрема, поєдную­чи контроль з глибоким аналізом організації праці і вироб­ництва, можна позбутися спрямування зусиль керівника на усунення не вирішальних, а найбільш явних дефектів у роботі підприємства. У багатьох корпораціях Японії завдяки вико­ристанню ефективних способів організації, стимулювання праці і виховання працівників чисельність персоналу техніч­ного контролю втричі менша порівняно з американськими корпораціями.

Нерідко система контролю зорієнтована не на оцінку кінцевого результату, а пріоритет віддається проміжним стадіям виробничого процесу. Крім того, часто контроль спрямовується головним чином на оцінку операцій, що здійснені або здійснюються і не досить контролюється якість розроблюваних планів та оперативних рішень. На практиці нерідко основна увага надається не розробці і всебічному обгрунтуванню рішень і систем підвищення зацікавленості в їх реалізації, а зусилля направляються переважно на поси­лення контролю за процесом виконання рішень.

Мабуть, доцільно ширше розглядати службову функцію контролю. Полягати вона повинна не тільки у вивченні процесу виконання рішень, але й активній участі у функціо­нуючому механізмі коректування рішень, раціоналізації всієї розпорядчої діяльності апарату управління.

Слід практикувати здійснення контролю за якістю прийня­тих рішень. Дані такого контролю слід було б використовувати при оцінці індивідуальної діяльності менеджерів і вирішенні питань про їх службове просування.

Серед заходів, спрямованих на удосконалення організації контролю виконання рішень важливе значення має досягнення правильного співвідношення між безпосереднім візуальним спостереженням і дистанційним контролем. На практиці упродовж багатьох років очевидна перевага надавалась спостереженню з метою одержання інформації про стан та хід проведення виробничих та інших процесів безпо­середньо на місцях їх здійснення.

Така практика призводила до зайвих втрат не тільки робочого часу менеджера, але й коштів на автотранспорт. Це стає зрозумілим, якщо врахувати, що, наприклад, в сільсько­господарських підприємствах Летичівського району Хмельницької області в середньому за п'ять "передбудовних" років місячний пробіг службового автомобіля становив 27.58 км, а в господарствах Черкаського району Черкаської області — 3150 км.

Тепер ситуація змінюється на краще. З одного боку, енергетична криза змушує більш обачливо підходити до використаня службових автомобілів, а з другого — чимало керівників переконались, що в багатьох випадках потрібну інформацію можна одержувати, скориставшись каналами диспетчерського зв'язку.

Диспетчерська служба господарства повинна проводити безпосередню перевірку і регулювання процесу виконання, облік і аналіз результатів виконання письмових і усних розпоряджень і вказівок в установлені строки та інформувати} про це службових осіб.

Перейти на сторінку: 1 2


Інші статті по менеджменту

Управління страховою діяльністю
Сучасний фінансовий ринок на Україні набирає все більше ознак цивілізованого ринку високорозвинутих країн світу. У страховиків, які утримували лідируючі позиції у 2004 році та відрізнял ...

Обґрунтування проекту підвищення рівня конкурентоспроможності продукції (за матеріалами ТОВ ДКБ Ротекс (м. Київ))
Світовий досвід показує, що в умовах відкритої ринкової економіки, яка не може існувати без гострої конкуренції, виявляються фактори, котрі роблять конкурентоспроможність та якість проду ...

Організація звітності про стан кадрів
Процес одержання, творення, обслуговування, використання, зберігання і передачі документів називається документоводством, провадженням документів або діловодством. Існує загальне діло ...

Розділи