Перерозподіл відповідальності та права власності, як джерело винекнення спорів у практиці міжнародної торгівлі.

Часто сторонам контракту невідомі розходження в торговій практиці їхніх країн. Це спричиняє недорозуміння, суперечки і звертання в суди, а також втрату часу і грошей.

Для усунення подібних проблем. Міжнародна торговельна палата вперше в 1936 р. опублікувала міжнародні правила тлумачення торгових термінів, відомих як "Інкотермс 1936". Доповнення і зміни вносилися потім у 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 і в 2000 р. з метою приведення правил відповідно до поточного міжнародною торгов практикою.

Усі терміни розділені на чотири категорії, починаючи з випадку, коли продавець надає товари покупцю безпосередньо у своїх приміщеннях (терміни групи "Е" - Е term - ЕХ works), відповідно до термінів другої групи продавець зобов'язується надати товар у розпорядження перевізника, що забезпечується покупцем (терміни групи F - FСА, FА and FОВ), відповідно до термінів третьої групи "З" продавець зобов'язується укласти договір перевезення, однак без прийняття на себе ризику випадкової чи загибелі ушкодження чи товару яких-небудь додаткових витрат після навантаження товару (терміни групи З - CFR, CIF & CIP) і, нарешті, терміни групи D, згідно яким продавець несе усі витрати і приймає на себе всі ризики до моменту доставки товару в країну призначення (DА, DES, DEQ, DDU & DDP).

Інкотермс-90

Група Е

Відвантаження

EXW - іззаводу

Група F

Основне перевезення оплачене

FCA -

франко перевізник

FAS -

вільно уздовж борта судна

FOB -

вільно на борті

Група З

Основне перевезення оплачене

CFR - вартістьі

фрахт

CIF -

вартість, страхування і фрахт

CPT -

перевезення оплачене до

CIP -

перевезення і страхування оплачені до

Група D

Прибуття

DAF - постачанняна

границі

DES -

постачання із судна

DEQ

- постачання з причалу

DDU

- постачання без оплати мита

DDP

- постачання з оплатою мита

Розглянемо тепер деякі аспекти використання базових умов поставки на ВАТ "Центролит" і спробуємо вирішити, які ж цих умов найбільш вигідні для використання на даному підприємстві. Для цього найбільш правильним буде розгляд питань стосовно митного очищення експортованих товарів, моменту переходу ризиків та прав власності на товар.

Щодо митного очищення

бажаним є те, щоб воно здійснювалося стороною, що може сама зробити це або уповноважити кого-небудь для цієї мети. Тому звичайно експортер здійснює очищення товарів, що вивозяться, а імпортер -увезених товарів. Але проаналізувавши договір, який було розглянуто в попередньому розділі, ми можемо виявити, що експортер (ВАТ "Центролит" не проводить експортного очищення своїх товарів, поставка здійснюється на умовах

DDU

. Чим це можна пояснити?

По-перше, експортер, в особі ВАТ "Центролит",на даний поміжок часу знаходиться у дуже добрих відносинах з конрагентом, фірмою "Schneider Maschinenbau". Це дає можливість застосування даних умов в такій систуації, адже при них, експортер несе всі ризики, зв'язані з втратою товарів протягом всього періоду транспортування вантажу, А добрі стосунки з партнером виступають у ролі гарантії захищеності від ризиків.

По-друге, менеджери зовнішньоторговельної фірми дійшли згоди з контрагентом щодо розподілу витрат на поставку. Тобто імпортер платиь мито, а експортер оплачує транспортні витрати.

В принципі, використання даних умов при поставках такого роду можливе, навіть, можна сказати, найбільш вигідне, коли підприємству необхідно як найшвидше продати товар, але, якщо розглянути дане питання з боку захищеності експортера від ризику втрати товару під час перевезення, то найбільш вигідними умовами, на мій погляд, були б умови з групи "СFR", "СІ

F", "СРТ", "СІР"

. Дуже важливим є в даній групі термінів звільнення продавця від подальших витрат і несення ризиків після належного виконання їм зобов'язань за контрактом шляхом укладення договору перевезення, передачі товару перевізнику і його страхуванню, відповідно до умов СІF і СІР. При використанні цих умов в обов'язки продавця входить оплата витрат по перевезенню товару звичайним шляхом і загальноприйнятим способом до місця призначення, а ризик випадкової загибелі чи випадкового ушкодження товару, і додаткові витрати, що виникають після передачі товару перевізнику, покладаються на покупця.

Інші статті по менеджменту

Трудовий договір і контракт
Конституція України (ст. 43) гарантує кожному рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. Відповідно до цього положення рівність трудових прав незалежно від походження, с ...

Методи ситуаційного аналізу в прийнятті управлінських рішень
Аналіз і прийняття управлінських рішень в умовах визначеності. Це найпростіший випадок. Відома кількість можливих ситуацій (варіантів) і їх закінчення. Імовірність кожної події дорівнює одиниці. Потр ...

Психологія особистості управлінця або навіщо мені потрібна психологія та педагогіка
Управління людьми – нелегкий процес. Він вимагає від керівника знань в різноманітних сферах людської діяльності. Серед них, по-перше, слід вважати знання специфіки свого виробництва, гли ...