Основні принципи забезпечення взаємодії з діловими партнерами

Партнерство - форма добровільного ділового (підприємницького) взаємодії з врівноваженим комплексом взаємних інтересів (вигоди, користі) членів-учасників співтовариства. Одночасно партнерство виступає як засіб колективного протидії механізму впливу з боку зовнішнього середовища.

Партнерами, членами - учасниками співтовариства виступають як фізичні, так і юридичні особи. Партнери беруть участь у спільній діяльності не з абстрактного почуття колективізму, а лише тоді, коли це економічно вигідно.

Партнерство є досить ризикованою формою ділової взаємодії, тому що пов'язано, перш за все, з можливістю часткової або повної втратою самостійності. Саме по собі партнерство вразливе, принаймні, у двох напрямках. По-перше, кожен партнер повинен усвідомлювати, що відносно нього надходять справедливо, тобто він отримує справедливу частку спільної вигоди. Це гарантує згоду кооперуються до спільноти і забезпечує його внутрішню стійкість, тобто позитивно впливає на міцне партнерство. По-друге, загроза партнерству пов'язана із зовнішніми факторами, що впливають на співтовариство, і, в кінцевому рахунку, що проявляються у вигляді фінансового результату.

Таким чином, можна зробити висновок, що під співпрацею в рамках міжфірмових відносин розуміється спільна, пов'язана з собою діяльність фірм, побудована на договірних відносинах і орієнтована на досягнення значущих цілей. Поглиблення міжфірмового співробітництва об'єктивно призводить до нового рівня взаємодії - партнерства, а міжфірмовий зв'язку еволюційно переростають в партнерські відносини.

Під співробітництвом у рамках міжфірмових відносин розуміється спільна, пов'язана з собою діяльність фірм, побудована на договірних відносинах і орієнтована на досягнення значущих цілей.

Співпраця, як правило, має чіткі межі спільну діяльність і на практиці виражається у формі укладення відповідних договорів.

Співпраця є класичною (традиційну) модель побудови ділової взаємодії на договірних відносинах з опорою на власні ресурси, реалізовуючи мета максимальної віддачі наявних ресурсів. Контракт (договір) закріплює досягнуті угоди між двома і більше фірмами на співпрацю, в якому вони усно або письмово висловлюють наміри робити або не робити що-небудь. Така угода стає легальним, коли сторони проходять певні стадії взаємодії: визначили предмет співробітництва, встановили обов'язки сторін та умови, за яких діє (чи не діє) угоду. Взаємовідносини такого роду складаються на вільному ринку, як правило, між фірмами-конкурентами у вигляді разових угод за стандартними умовами. Контракт (договір) суттєво змінює стан справ у взаєминах суб'єктів ринкової економіки і переводить їх у прямі контакти.

Сьогодні відсутня чітка грань у розумінні партнерства і співпраці. На погляд автора, різницю між співпрацею і партнерством слід знаходити виходячи з критерію глибини розвитку міжфірмових відносин. Співпраця слід розглядати як початковий рівень розвитку цих відносин, характеризуються встановленням взаємозв'язків при участі в спільної мети. Партнерство виникає в міру розвитку взаємозв'язків (розширення і поглиблення) і досягає рівня взаємодії.

Ставлячи питання про семантику партнерства як своєрідною категорії ділової взаємодії, виходимо з наступних вистав.

По-перше, сам процес вживання, як і процес сприйняття терміна партнерства в актах наукового та ділового спілкування відбувається як складний процес вибору потрібного значення з усього семантичного поля.

По-друге, поняття партнерства, виконуючи свої функції у діловому спілкуванні, має вказувати на строго певний стан міжфірмових відносин, не допускаючи перетину семантичних полів інших понять, що відображають інші аспекти міжфірмових відносин (наприклад, співробітництво).

По-третє, зміст поняття партнерства як економічної категорії має висловлювати стійку складову узагальнень міжфірмових відносин.

Перейти на сторінку: 1 2


Інші статті по менеджменту

Формування системи управління персоналом у Луганському обласному медичному училищі
Здається повсюдно визнаним, що ефективність діяльності будь-якої організації значною мірою залежить від людських ресурсів – навичків, умінь, знань персоналу. Розуміючи це, сьогодні багато керів ...

Вибір та застосування стандартів серії ISO 9000 і 10000
1. Вибір та застосування стандартів серії ISO 9000 і 10000. 2. Завдання 7.3: Розрахувати економію на умовно-постійній частині накладних витрат за вихідними даними: річний випуск про ...

Аналіз управління персоналом на ТОВ Рондо
Соціально-економічна ситуація, що склалася в Україні в результаті економічних реформ, характеризується спадом виробництва в багатьох галузях промисловості, зубожінням значної частини населення, втрато ...

Розділи