Концепція основних підходів до процесу управління організацією

У кабінетах багатьох менеджерів висять плакати зі словами Анрі Файоля: "Керувати - означати прогнозувати і планувати, організовувати, керувати командою, координувати і контролювати". У цих словах одного з основоположників наукового менеджменту сформульовані основні функції керування, яким присвячена дана курсова робота.

Такі автори, як Юргутіс І.А., Кравчук І.І. вважають, що управління – це процес збору, переробки, передачі інформації і впливу на об’єкт управління для забезпечення його ціленаправленої поведінки при змінних умовах [27.С.19].

Віханський О.С., Наумов А.І. позначили управління – як процес, в якому діяльність, спрямована на досягнення цілей організації, розглядається не яку одноразова дія, а серія безперервних взаємопов’язаних дій функцій управління. Найбільш оптимальний набір включає такі функції: планування, мотивацію, координацію, організацію, керівництво, розпорядливість, оцінку, представництво й ведення переговорів чи укладання догод прийняття рішень, дослідження, добір персоналу, контроль, комунікацію [7.С.31].

Кабушкин Н.І. стверджує, що функції менеджменту – це конкретний вид управлінської діяльності, який здійснюється спеціальними прийомами і способами, а також відповідна організація роботи і контроль діяльності. І виділяє чотири основних функцій менеджменту : планування, організацію, мотивацію і контроль [15.С.65].

Вершигора Е.Е. говорив, що функція менеджменту відображає зміст процесу управління, вид управлінської діяльності, команди, наказу, направлених на досягнення поставленої мети. Один працівник може виконувати декілька функцій, декілька працівників можуть виконувати одну функцію. Кожна функція менеджменту є сферою дії певного процесу управління, а система управління конкретним об'єктом або видом діяльності - це сукупність функцій, зв'язаних управлінським циклом [6.С.185].

Виділяють чотири основних функції управління: планування, організація, мотивація та контроль.

Відповідно до концепції німецького професора Д.Хана планування - це орієнтований у майбутнє систематичний процес прийняття рішень. У його книзі описане планування в концернах "Даймлер-Бенц" і "Сименс". Таким чином, рішення в області планування - приватний вид управлінських рішень [26.С.59]. Веснін В.Р. вказував на те, що функція планування передбачає рішення про те, якими повинні бути цілі організації і що повинні робити члени організації, щоб досягнути цих цілей [5.С. 35].

Організація робіт - функція, яку повинні здійснювати всі керівники - незалежно від рангу – такий похід характерний для Вейса Р., Дерінга У. [4.С.280]. Проте, хоча сенс цієї концепції полягає в делегуванні прав і обов'язків для розподілу праці по горизонталі і вертикалі, рішення про вибір структури організації в цілому майже завжди ухвалюється керівництвом вищої ланки. При цьому завдання менеджерів полягає в тому, щоб вибрати таку організаційну структуру, яка краще всього відповідає цілям і завданням організації, дозволяє їй ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем, продуктивно розподіляти і направляти зусилля своїх співробітників.

Такі автори, як Поршнев А.Г., Румянцева З.П. і Саломатін Н.А, другою функцією управління виділяють – організування, завданням якої є формування структури організації, а також забезпечення всім необхідним для її нормальної роботи – персоналом, матеріалами, устаткуванням, знаннями, грошовими коштами і ін. [24.С.72-73]. Мотивація, на думку Поршнева А.Г., Румянцевої З.П. і Саломатіна Н.А., - це діяльність, що має на меті активізувати людей, що працюють в організації, і спонукати їх ефективно працювати для виконання цілей, поставлених в планах [24.С.73-74].

Кузнецов Ю.В., Подлесних В.І. мотивацію визначають як процес спонуки себе і інших до діяльності для досягнення особової мети і цілей організації. Теорії мотивації засновані на визначенні потреб людини і їх структури. Потреба - це усвідомлення відсутності чого-небудь, що викликає спонуку до дії [17.С.106]. До таких теорій відносять теорії А. Маслоу, Д. Мак-Клелланда і Ф. Герцберга. На думку Ямпольськой Д.О., Зоніс М.М., система стимулювання - це сукупність взаємозв'язаних і взаємодоповнюючих стимулів, дія яких активізує діяльність людини для досягнення поставленої мети. Стимули діляться на матеріальні і нематеріальні [28.С.160]. Таким чином, мотивація залежить від потреб, очікування і сприйняття працівниками справедливої винагороди за виконану роботу.

Наступною функцією управління, на думку Поршнева А.Г., Румянцевой З.П. і Саломатіна Н.А., є контроль - це управлінська діяльність, завданням якої є кількісна і якісна оцінка і облік результатів роботи організації [24.С.74]. Вершигора Е.Е відмітив, що за допомогою функції контролю виявляються проблеми, що дозволяє скоректувати діяльність організації для запобігання кризовому положенню. Контроль дозволяє фіксувати помилки, свідомі і несвідомі порушення і виправляти їх до того, як вони виникнуть на шляху досягнення мети [6.С.197].

Перейти на сторінку: 1 2


Інші статті по менеджменту

Формування системи управління персоналом у Луганському обласному медичному училищі
Здається повсюдно визнаним, що ефективність діяльності будь-якої організації значною мірою залежить від людських ресурсів – навичків, умінь, знань персоналу. Розуміючи це, сьогодні багато керів ...

Періодизація розвитку міжнародного бізнесу комерційна ера, ера експансій, ера концесій
В наш час дуже сильно розвинений міжнародний бізнес. Але так було не завжди. Були часи, коли торгові відносини держави відбувалися лише із сусідніми державами, із якими був спільний корд ...

Управління проектами
Задачами межцехового оперативного планирования являются: • определение исходных данных для расчета заданий; • составление месячных заданий и календарных планов производства для ...

Розділи