Сутність соціально-трудових відносин, їх типи
Соціологічні категорії "соціальна дія", "соціальна взаємодія" і "соціальні відносини" займають не тільки особливе місце в понятійно-категоріальному апараті соціологічної науки, але й пояснюють динаміку людського суспільства, його функціонування, зміни і розвиток.
Соціальна дія – спосіб розв’язання соціальних проблем та суперечностей, які ґрунтуються на зіткненні інтересів та потреб головних соціальних сил суспільства. Кожна соціальна дія має визначену структуру, до сукупності елементів якої входять: діюча особа, соціальна ситуація і умови, які включають у себе ціль дії та нормативні розпорядження.
Соціальна взаємодія – система взаємозумовлених соціальних дій, за яких дії одного суб’єкта (індивіда, групи, спільноти) одночасно є причиною і наслідком відповідних дій інших. Під соціальною взаємодією розуміється форма соціальної комунікації чи спілкування, що являє собою систему соціальних дій щонайменше двох осіб чи соціальних груп (спільнот), або індивіда і соціальної групи.
Механізм соціальної взаємодії , який відіграє особливу роль у життєдіяльності суспільства включає в себе:
а) індивідів, що здійснюють ті або інші дії;
б) зміни у зовнішньому середовищі, що викликані цими діями;
в) вплив цих змін на інших індивідів;
г) зворотною реакцією індивідів, на яких було вчинено певний вплив.
В соціології існує безліч теорій соціальної взаємодії, першою з яких є теорія соціального обміну Дж. Хоманса, яка побудована за наступними принципами:
1) чим більше винагороджується визначений тип соціальної взаємодії, тим частіше він буде повторюватися;
2) якщо винагорода за визначені типи соціальної взаємодії залежить від якихось умов, то індивід (чи спільність) прагне відтворити ці умови;
3) якщо винагорода велика, то людина (спільність) готова витратити більше зусиль заради її одержання;
4) коли потреби людини близькі до насичення, та вона у меншому ступені готова до взаємодій заради їхнього задоволення.
Взаємодія індивідів і соціальних груп у суспільстві приводить до встановлення соціальних відносин, під якими розуміються відносно стійкі зв’язки між людьми (внаслідок чого вони інституалізуються в соціальні групи) і соціальними групами як постійними носіями різних видів соціальної діяльності, що розрізняються за соціальними статусами і соціальними ролями (функціями) у суспільних структурах.
Соціальні відносини – це специфічний і відносно самостійний вид системи суспільних відносин (економічних, політичних, правових, моральних тощо), що відображає діяльність соціальних суб’єктів з приводу їх неоднакового, різного соціального положення в суспільстві і тієї неоднакової ролі, яку вони відіграють у суспільному житті.
Соціально-трудові відносини – відносини, які виникають безпосередньо у сфері трудової діяльності та інших пов’язаних з нею сферах; відносини між індивідами і групами людей, що займають різне соціальне положення у процесі праці, відрізняються рівнем та формою отриманих доходів.
Виділяють різні типи соціально-трудових відносин:
1)за обсягом власних повноважень:
- відносини по вертикалі,
- відносини по горизонталі;
2)за ступенем регламентації:
- формальні (офіційно оформленні),
- неформальні;
3)за способом спілкування індивідів:
Інші статті по менеджменту
Теоретичний аналіз ризику та ризикованої ситуації
Поняттям «ризик» користуються
багато конкретних суспільних і природних наук. Кожна з них має свій предмет,
свою спрямованість в дослідженні ризику та користується для цього власними
методам ...
Раціоналізація трудових процесів
Трудовий процес – це сукупність методів і засобів впливу
людини на предмет праці за допомогою засобів праці з метою випуску
матеріального чи нематеріального продукту. Трудовий процес є ...
Вдосконалення організації допоміжного виробництва
В останні роки відбулися помітне покращення макроекономічної ситуації в
результаті зростання обсягів виробництва в харчовій промисловості,
експортно-орієнтовних галузях, а також в галуз ...